5. «Да все луги, все береги, ніде води да напити[ся]…»
Да все луги, все береги, ніде води да напити[ся],
Все чужина, роду нема – ні до кого прихилитися.
Да зі[й]ду ж я на горочку, да гляну я у долиночку,
Ой там козак коня пасе, все кволиться на голівочку:
Ходи к мені, дівча моє, ох мій невінчаний друже!
Зв’яжи мені головочку, нех[ай] вона не болить дуже.
Ох у степу круті гори, ой, не дійти, не докинути,
Проси, серце, за мне Б[ога], щоб у війську не загинути.
Нехай гинуть, нехай гинуть все старії, бородаті,
Ви вертайтесь, козач[еньки], молодії, нежонаті.
Да брязн[ули] ключі двічі, поуз мої ворота йдучи,
Виплакала дівка очі, козач[енька] виглядаючи.
Ой летіло дві галочки, а третяя да попереду,
Виходила кумпанія з сего села да й у середу.
Чом ти мене, моя мати, рано не будила,
Ой як тая кумп[анія] з села виїздила?
Тим я тебе, моя дон[ю], рано не буди[ла],
Що твій милий попереду, щоб ти за ним не тужила.
Ой ти кажеш, моя мати, що я не журюся,
Ой як вийду за ворота, од вітру валюся.
Чи всі тії сади цвітуть і проч.
1843, іюня 13, вночі на плиту, на Днепре, против Межигорского монастыря.
Примітки
Джерело тексту:
– запис П. О. Куліша в альбомі Шевченка 1839–1844 рр. [Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 106, арк. 21 зв., 21, 22]
Подається за цим записом.
Дата запису: «1843, іюня 13, вночі на плиту, на Днепре, против Межигорского монастыря».
Датується: 13 червня 1843 р., Межигір’я.
Вперше надруковано з неточностями у статті Д. Ревуцького «Шевченко і народна пісня» [збірник «Пам’яті Т. Г. Шевченка». – С. 452].
Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – Т. 6. – С. 258.
Варіанти пісні є у виданнях: Труды этнографическо-статистической экспедиции… собранные П. П. Чубинским. – С. 1002, № 99; С. 1029, № 148; Чумацкие народные песни. – Киев, 1874. – С. 215; Малороссийские народные песни, собранные Д. И. Эварницким (Яворницким) в 1878–1905 гг. – Екатеринослав, 1906. – № 139.
Н. О. Вишневська (за участю О. А. Правдюка)