1842 р. До Т. Г. Шевченка

Харків, 2 мая 1842 року

«Хоч круть верть, хоч верть круть» — як там кажуть. Надрукував був 600 книжок, думав: от добро! Купуватимуть та читатимуть наське слово! А я іще скомпоную другий, там третій… Та ще з картинками, та з… Афю-тю-тю! — Цур дурня!!! — Надрукував 600, продав 50, роздарив 200, а 350 не знаю, куди й діти. — Пани кажуть: «Нащо нам?! Хіба ми школярі, чи що?» — А пані кажуть: «Нет, не чытаю такых кныжок. Я тэрпэть не можу малосерыйського языку!.. Дівчино! Подвинь лишень коць! Ледащо!»

Се одно, а отце друге: Вам ще досі не писав, бо думка була, щоб послать укупі з папером фабричним і банкового… Та бачите, що й досі, та й то, поздоров, боже, пана Короля, тільки тридцять; кажуть сучі сини: «Хай пришле книжки…»

І так-таки: пришліть, будьте ласкаві, книжок: «Гайдамаків» штук 20 та «Кобзаря» так з 15, чи що — як знаєте; а таки опріче того, — мені один такий екземпляр «Кобзаря», як ви дали старому, бо сором сказати, у мене нема ніякого!!! Та не забудьте свій та Гребінкин портрети, та й ще що-небудь таки черкніть

Вашому А. Корсуну.

Кінчайте «Мар’яну». Ось-ось одправимо до Вас у Петербург другий «Сніп».

[Дописка на першій сторінці:]

Ради родини пишіть більш… Аркушів зо два, зо три: пишіть брате!

Примітки

Подається за автографом: ІЛ, Ф. 92, № 106. Арк. 1 — 1 звор. Автограф — на окремому аркуші, зігнутому вдвоє; друга частина аркуша (другий піваркуш) містить автограф іншого листа до Шевченка: П. М. Корольова від 2 травня 1842 р.

Вперше надруковано: Советская Украина. — 1962. — № 10. — С. 155 (публікація М. М. Новицького та К. П. Дорошенко), і того ж року — в збірнику: Листи до Т. Г. Шевченка. — С. 17.

Дата в автографі: «Харків, 2 мая 1842 року».

Відповідь на лист Шевченка від 11 — 12 січня 1842 р. з Петербурга, в якому поет надіслав О. О. Корсуну поему «Мар’яна-черниця».

Надрюкував був 600 книжок… — Йдеться про тираж українського альманаху «Сніп» (Харків, 1841). З клопотанням про дозвіл на його видання О. О. Корсун звернувся до Петербурзького цензурного комітету 24 серпня 1840 р.: «Покорнейше прошу рассмотреть прилагаемую рукопись: «Сніп, Український Новорочник», и по оцензуровании возвратить оную на мое имя в г. Харьков, где имею жительство» (ЦДІА Росії. — Ф. 777. — Оп. 1. — № 1535. — Арк. 28). Цензурний комітет, розглянувши це клопотання на засіданні 17 вересня 1840 р., ухвалив «…передать рукопись для рассмотрения г. цензору экстраорд[инарному] профессору Никитенке» (Там само. — Арк, 29). О. В. Никитенко дав цензурний дозвіл 20 грудня 1840 р. (Там само; — Оп. 27. — № 273. — Арк. 29). Альманах надруковано в друкарні Харківського університету половинним, як видно з коментованого листа О. О. Корсуна, накладом — 600 примірників (повний наклад становив 1200 примірників). Квиток на випуск видрукованого збірника в світ О. В. Никитенко підписав 3 червня 1841 р. (Там само. — Арк. 29).

…щоб послать укупі з папером фабричним і банкового… — Тобто разом із листом надіслати й гроші («банковий папір») за реалізацію передплатних квитків на поему Шевченка «Гайдамаки».

Пан Король — П. М. Корольов.

Кінчайте «Мар’яну». — У другому випуску альманаху «Сніп» О. О. Корсун мав намір надрукувати Шевченкову поему «Мар’яна-черниця». Проте альманах виданий не був; поема надовго лишилася в архіві О. О. Корсуна, і він категорично відмовлявся надати будь-кому автограф для публікації твору.

Подається за виданням: Листи до Тараса Шевченка. – Київ: Наукова думка, 1993 р., с. 13 – 14.