26 жовтня

Тарас Шевченко

Заходив до Варенцова і взяв у нього для прочитання два числа – 2 і 3 – «Русской беседы». В епілозі до «Чорної ради» П. О. Куліш, кажучи про Гоголя, Квітку та про мене грішного, вказує на мене, як на великого самобутнього народного поета. Чи не з приязні це?

У 2-му числі «Русской беседы» я з насолодою прочитав трикуплетовий вірш Ф. Тютчева.

Эти бедные селенья,

Эта скудная природа

Край родной долготерпенья,

Край ты русского народа!

Не поймет и не заметит

Гордый взор иноплеменный,

Что скользит и тайно светит

В наготе твоей смиренной.

Удрученный ношей крестной,

Всю тебя, земля родная,

В рабском виде Царь Небесный

Исходил, благословляя!…