Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Тополя

Тарас Шевченко. Тополя

Т.Г.Шевченко. Тополя. [1839 – 1840. С.-Петербург].
Кольоровий папір, італійський олівець. 25,7 × 20 см.
Національний музей Тараса Шевченка, № г-277.

Ліворуч угорі позначено чорним чорнилом: № 12; унизу штамп: РМ. Під рисунком написи олівцем: ліворуч – Баллада «Тополя» посвящена Шевченко П.С. Петровской; праворуч – «Тополя». Рисунокъ Шевченко по семейному преданію. Обидва написи зроблено рукою Любові Миколаївни Оглобліної, доньки Лаврових – Парасковії Степанівни, уродженої Петровської (1835 – 1902), та Миколи Андрійовича (1820 – 1875), співучня й товариша Шевченка по Академії мистецтв. На звороті олівцем рукою невідомого позначено: 1839.

Рисунок «Тополя» за мотивом, настроєм близький до фольклорного образу тополі й перегукується з рядками балади: «Рости, рости, тополенько! Все вгору та вгору, Рости гнучка та висока, До самої хмари…», або «Тонка, тонка та висока, До самої хмари» (рядки з варіантів).

У «Кобзарі» 1840 р. перед текстом балади вміщено аркуш із присвятою: П.С. Петровской. За спогадами Л.М. Оглобліної, Шевченко присвятив П.С. Петровській одну з найкращих своїх поем – «Тополю» і намалював їй до альбому струнку тополю [Жур П. Шевченківський Петербург. – К., 1972. – С. 86]. У Ніни Олексіївни Зегжди (праонуки П.С. Петровської) зберігся архів Л.М. Оглобліної та дівочий альбом П.С. Петровської. На його титулі напис: «На пам’ять про 1840 рік». За фактурою і кольором паперу, нумерацією аркушів виявлено, що аркуш із рисунком Шевченка свого часу був у цьому альбомі [Зегжда Н. Кому присвячена Шевченкова «Тополя»… // Літературна Україна. – 1971. – 13 липня].

Датується орієнтовно за часом написання балади «Тополя» з урахуванням дати на звороті аркуша.

Вперше прокоментовано та репродуковано 1932 р. О.П. Новицьким [Шевченко Т. Повне зібрання творів. – [X., 1932. – Т. 8]. – С 29. – № 220. – Табл. 151].

Місця зберігання: власність П.С. Петровської; згодом – Л.М. Оглобліної; Г.А. Фреймана; з 1925 – Державний Російський музей (Санкт-Петербург); з 1929 – Інститут Тараса Шевченка Наркомосу УРСР; з 1932 – Галерея картин Т.Г. Шевченка (Харків); з 1948 – Державний музей Т.Г. Шевченка (Київ).

Л.Д. Зінчук

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1961 р., т. 7, кн. 2, № 237 (зображення); Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 369 (примітки).