Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

№ 248 1848 р. лютого, не пізніше 28. – Список книг М. І. Гулака, залишених у М. I. Костомарова при від’їзді в Петербург, які він просив повернути

Я оставил у H. H. Костомарова ящик с книгами и нотами, в нем находились между прочим следующие сочинения:

Gaji, [528] Commentarii, libri IV in 8°

Corpus Juris Romani Antejustinianei [529]

Corpus Juris Civilis, ed. Beck, 2 т. in 4°

Corpus Juris Civilis cum notis Gothofredi (без заглавного) листа, большой том in 4° в пергаменте

Mühlenbruch. Pandektenrecht, 2 т. in 8°

– » – Cession der Forderungsrechte

Thibaut. [530] Handbuch des Pandektenrechts, 2 т.

Savigny. [531] System des heutigen Römishem Rechts, 5 т. in 8°

Savigny. Uber den Besitz. 2 т.

Goeschen. Vorlezungen, 4 т. in 8°

Walter. [532] Geschichte des Römischen Rechts

Haubold. [533] Lineamenta

– » – Antiquitates Heineccii

Unterholzner. [534] Über Obligationen, 2 т.

– » – Ausfürliche Lehre von der Verjährung, 2 т.

Madai. Ober die Mora

– » – Statu liberi

– » – Beitrage zur Dogmengeschichte

– » – Obligationen

Hasse. [535] Ober die Culpa

Burchardi. [536] Über die Wiedereinsetzung in den vorigen Stand

France. [537] Über das Notherbenrecht

– » – Civilistische Abhandlungen

Förster. Dissertatio de constra tabulas bonorum possessione

Dirksen [538] Civilistische Abhandlungen

Gans [539] Scholien zu Gajus

Vangerow. [540] Latini Juniani

Ribbentropp. [541] Über Correalobligationen

Haenel. [542] Dissensiones dominorum

Martin [543] Handbuch des Civilprozesses

Zeitschrift für geschichtliche Rechtswissenschaft несколько тетрадей

Rechtslexicon von Weiske – 14 тетрадей

Walter. Kirchenrecht

Eichhorn. [544] Deutsche Staats und Rechtsgeschichte

Grimm. [545] Deutsche Rechtsalterthümer

Boseler. Erb vertrage Договор о наследстве

Weiske. Sachsenspiegel

Engelman. Bibliotheca Juridica

Severin. Catalog

Beutz. Russische Staats – und Rechtsgeschichte

Evers. [546] Das älteste Recht der Russen

Русские достопамятности, [547] 1 т.

Русская правда [548] in 4°

Уложение царя Алексея Михайловича [549] in 4°

Успенский. [550] Русские древности

Свод законов (изд. 1842 г.), т. 9, 11, 15

Кранихфельд. [551] Русское гражданское право

Дегаи. [552] Учебная книга судопроизводства

Maciejowski. [553] Hystoria prawodawstw narodów słowiańskych, 4 т.

» – » Pamiętniky, 2 т.

Solignac. [554] Histoire de Pologne

Венелин [555]. Болгарские грамоты

Aristophanes. Comoediae

Euripides. Tragoediae

Sophocles. Tragoediae

Vergilii. Carmina

Homeri. Ilias

Plutarchi. Moralia

Plauti. Comoediae

Die Bibel, übersetz von Dr. Luther

Thomas a Kempis. Die Nachahmung unsers Herrn Jezu

Christi

Fielding. [556] Tom Jones, 1 т.

Cürier [557]. Anleitung die in Norddeutschland wachsenden

Pflanzen zu erkennen

Reichenbach [558]. Flora Germanica excursoria

– » – Gramineae et Cyperoideae in 4°

Разные ноты для фортепиано в переплете и без переплета,

Я всепокорнейше прошу ящик с означенными книгами и нотами приказать переслать ко мне, на мой счет.

Н. Гулак

Ч. II, арк. 309 – 310. Оригінал.


Примітки

Дату встановлено за док. № 210.

527. Список книг, що належали М. І. Гулакові, включає 40 найменувань німецькою мовою, 2 польською, 7 російською. Серед них видання з правознавства та історії права, а також опубліковані німецькою мовою твори античних авторів – Арістофана, Евріпіда, Софокла, Вергілія, Гомера, Плутарха, Платона. Серед книг також «Біблія» німецькою мовою, твір Філдінга «Том Джонс», праці природознавчого характеру та ін.

528. Гай – римський юрист II ст. н. е., автор понад 100 юридичних трактатів та коментарів, найважливіший з них – «Institutionum commentarii quattuor» («Чотири коментарі до постанов»). Тут і далі даються пояснення та уточнення лише до тих творів, що вказано у списку М. І. Гулака.

529. Йдеться про звід цивільного права римської рабовласницької держави, складений у VI ст. при імператорі Юстиніані. Звід складається з книжок: інституції, дігести, кодекса Юстиніана і новели. У середні віки чотири збірки були об’єднані у звід «Корпус громадянського права» і під такою назвою видані у XVI ст. Діонісієм Готофредом (1549 – 1662).

530. Тібаут Антон-Фрідріх (1772 – 1840) – німецький юрист, професор римського права, автор книжки «System des Pandektenrechts» («Система права пандекти», т. 1 – 2, 1803).

531. Савіньї Фрідріх-Карл (1779 – 1861) – німецький юрист, професор римського права, один із засновників реакційної історичної школи права, автор праць: System des heutigen römischen Rechts» («Система сучасного римського права, 1840 – 1847), «Das Recht des Besitzes» («Майнове право», 1803) та ін.

532. Вальтер Фердінанд (1794 – 1879) – німецький юрист, опублікував кількома виданнями «Geschichte des römischen Rechts bis auf Justinian» («Історія римського права до Юстиніана», 1834 – 1840), «Курс церковного права («Lehrbuch des Kirchenrechtes», 1822).

533. Гаубольд Християн-Готліб (1766 – 1824) – німецький професор римського і саксонського права, автор праць: «Historia juris Romani» («Історія римського права», 1790), «Heineccii Antiquitatum Romanorum syntagma» («Трактат Генеція про римські старожитності», 1822).

534. Унтергольцвер Карл-Август (р. и. невід. – 1838) – німецький юрист, професор, автор праць: «Die Lehre von der Verjährung durch fortgesetzen Besitz nach den Grundsetzen des römischen Rechts» («Теорія про втрату права на спадкове майно за давністю, за принципами римського права», 1815) та ін.

535. Хассе Йоган-Християн (1779 – 1830) – німецький професор римського права, автор праці «Die Culpa des römischen Rechts» («Провина в римському праві», 1815).

536. Бурхарді Георг-Християн (1795 – 1882) – німецький юрист, професор, автор праці «Die Lehre von der Wiedereinsetzung in den vorigen Stand» («Вчення про поновлення у попередньому становищі», 1831).

537. Франке Вільгельм (1803 – 1873) – німецький юрист, професор, написав праці: «Das Recht der Notherben und Pflichttheilsberechtigten» («Право обов’язкового успадкування», 1831), «Civilistische Abhandlungen» («Цивільні трактати», 1826), тощо.

538. Дірксен Генріх-Едуард (1790 – 1868) – німецький юрист, професор римського права, автор праці «Civilistische Abhandlungen» («Цивільні трактати», 1820).

539. Ганс Едуард (1799 – 1839) – німецький філософ права, автор праці «Scholien zum Gajus» («Коментарі до Гая», 1822).

540. Вангеров Карл-Адольф (1808 – 1870) – німецький професор римського права; крім підручника з питань пандектного права, опублікував кілька монографій, серед яких «Über die Latini Juniani» («Про латинян Юніана»).

541. Ріббентроп. «Вчення про боргові зобов’язання».

542. Хенель Густав (1792 – 1878) – німецький професор-романіст, автор праці «Dissensiones dominorum, sive controversiae veterum juris Romani interpretorum, qui glossatores vocantur» («Суперечки церковників або старих тлумачників римського права, які звуться глосаторами», 1834).

543. Мартін Христофор-Рейнгарт-Дітріх (1772 – 1857) – німецький юрист, написав «Lehrbuch des deutschen gemeinen bürgerlichen Prozesses» («Підручник німецького загального цивільного процесу», 1800).

544. Ейхгорн Карл-Фрідріх (1781 – 1854) – – німецький професор права, основна його праця «Deutsche Staats – und Rechtsgeschichte» («Історія німецької держави і права», т. І – IV. 1808 – 1823). У 1815 р. разом з Ф. Савіньї (1776 – 1861) заснував («Журнал з історії права»).

545. Грімм Якоб видав «Deutsche Rechtsalterthümer» («Старожитності німецького права») в 1828 р.

546. Еверс Іоганн-Філіп-Густав (1781 – 1830) – юрист, історик, з 1810 p. – професор, з 1818 р. – ректор Дерптського університету, член-кореспондент Російської Академії наук (з 1809 p.), автор ряду праць з історико-правових питань Давньої Русі – «Предварительные критические исследования для российской истории» (1814), «История россов» (1816), «Древнейшее русское право в историческом его раскрытии» (1826) та ін.

547. «Русские достопамятности» – збірки, що видавалися «Московським товариством історії і старожитностей російських». У першій частині, опублікованій у 1815 p., вміщена «Руська правда», деякі уставні грамоти та інші матеріали. Друга частина вийшла у 1843 p., третя – у 1844 р.

548. Див. прим. № 19.

549. «Соборное уложение» 1649 р. («Уложение царя Алексея Михайловича») – збірник законів Російської держави, пам’ятник феодального права (Тихомиров M. H. Источниковедение истории СССР с древнейших времен до конца XVIII в. – М., 1940. – Т. 1).

550. Успенський Гаврило Петрович (р. н. невід. – 1820) – професор історії, статистики і географії Харківського університету, автор монографії «О древности и достоинстве законов российских до издания Соборного уложения».

551. Краніхфельд Олександр Іванович – професор права Петербурзького університету» видав підручник «Начертание российского гражданского права в историческом его развитии» (1843).

552. Дегай Павло Іванович (р. н. невід. – 1849) – російський юрист, професор, автор «Учебной книги российского гражданского судопроизводства» (1846).

553. Див. прим. № 2, 3.

554. Соліньяк Пьєр-Жозеф (1687 – 1773) – французький історик, написав книжку «Histoire de Pologne» («Історія Польщі», т. 1 – 5, 1750).

555. Венелін Юрій Іванович (справжнє прізвище Гуца, 1802 – 1839) – історик-славіст, філолог, етнограф, написав кілька книжок з історії й культури Болгарії, серед яких «Влахо-болгарские или дако-славянские грамоты» (1840).

556. Філдінг Генрі – автор повісті «Історія життя Тома Джона» (1749).

557. Кюрір, автор праці «Путівник з рослин Північної Німеччини».

558. Рейхенбах Генріх. Автор праці «Flora Germanica» («Флора Німеччини»)

Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 1, с. 207 – 208.