№ 226 1847 p. квітня 12. – Записка О. Ф. Орлова президентові Академії художеств М. Лейхтенберзькому з проханням надіслати відомості про Т. Г. Шевченка

Его императорскому высочеству герцогу Максимилиану Лейхтенбергскому

Честь имею довести до сведения вашего императорского высочества, что художник Шевченко учился в Академии художеств [434] и, сколько известно, занимался живописью под руководством профессора Брюллова [435]. До 1845 г. был в С.-Петербурге; в том же году прибыл в Киев и изъявил желание поступить в университет преподавателем рисования, в каковую должность назначен министром народного просвещения в начале нынешнего года, но еще в оную не вступил.

Докладывая о сем вашему императорскому высочеству и встречая необходимость иметь о Шевченке ближайшие сведения, долгом считаю покорнейше просить удостоить меня, сколь возможно, поспешнейшим уведомлением как о том, не находится ли означенный Шевченко и ныне при Академии, так и о мнении на его счет ближайшего его начальства.

Подписал генерал-адъютант гр. Орлов

Скрепил генерал-лейтенант Дубельт

С подлинным верно: надворный советник Нордстрем

12 апреля 1847 г.

Помітка: Первый полулист пропущен.

Ч. VI, арк. 2. Засвідчена копія.

Опубл.: Былое [436] – 1906. – № 8. – С. 4; Шевченко Т. Твори: В 2 т. – Спб.. 1911. – Т. 2. – С. 102; Новицький М. Шевченко в процесі 1847 р. і його папери// Україна [437]. – 1925. – Кн. 1/2. – С. 87; Т. Шевченко в документах і матеріалах. – С. 105: Тарас Шевченко. Документи і матеріали, – С. 40. Т. Г. Шевченко. Документи та матеріали до біографії (1814 – 1861). – С. 175 – 176.

Примітки

434. Т. Г. Шевченко навчався в Академії художеств з 1838 до 1845 р. Після закінчення Академії йому було присвоєно звання некласного вільного художника.

435. Брюллов Карл Павлович (1799 – 1852) – російський художник, учитель Шевченка в Академії художеств. Брав діяльну участь у викупі Шевченка з кріпацтва.

436. «Былое» – журнал з історії революційного руху в Росії. 1900 – 1904 pp. В. Л. Бурцев видав шість номерів «Былого» в Лондоні і Парижі. 1906 р. «Былое» було передруковано в Росії з цензурними купюрами (Былое. Журн., изд. за границей под ред. В. Л. Бурцева. Ростов-на-Дону, 1906. – Вып. 1, 2). З січня 1906 р. у Петербурзі почав виходити щомісячний журнал «Былое» (з підзаголовком «Журнал, посвященный истории освободительного движения»), але на 10-й (22-й) книзі 1907 р. був закритий. У кінці 1907 р. замість «Былого» вийшов один номер історичного збірника «Наша страна». 1908 p. видавався журнал «Минувшие годы», який частково заміняв «Былое». 1908 р. Бурцев відновив у Парижі закордонне видання «Былого». Протягом 1908 – 1913 pp. вийшли № 7 – 15. З липня 1917 р. в Петрограді відновилось видання «Былого». Всього з 1917 до початку 1926 р. вийшло 35 номерів «Былого». Головне місце в журналі відводилось висвітленню рухів 60 – 80-х років XIX ст.

437. «Україна» – науковий журнал – орган історичної секції Всеукраїнської Академії наук. Виходив у 1924 – 1932 pp. як квартальник. Окремі номери «України» були присвячені Т. Шевченкові, М. Драгоманову, М. Максимовичу.

Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 2, с. 197.