№ 353 1849 p. січня 14. – Лист В. M. Репніної до О. Ф. Орлова з проханням виклопотати дозвіл на переведення О. О. Навроцького з Вятської в Херсонську губернію

Monsieur le Comte

Je viens d’apprendre que Навроцкий celui des jeunes gens de Kiev qui a été envoyé dans le Gt. de Вятка à Елабуг est quasi atteint d’éthisie, i! souffre beaucoup et crache le sang; au nom de tout ce qu’il y a pour vous de cher et de sacré, Monsieur le Comte, obtenez de la pitié de l’Empereur que ce pauvre jeune homme soit transféré dans un climat plus doux dans la proximité de ceux qui pourraient lui venir en aide; il n’a aucune fortune, donc aucun moyen de se procurer ce que la maladie peut nécessiter. C’est un jeune homme digne d’un meilleur sort, il y a plus de deux ans qu’il est la, ne trouvez – vous pas que sa punition est plus que souffrante?

Au nom de Dieu, Monsieur le Comte, écoutez – moi! II y a des vies que sur cette terre on nomme obscures, mais devant Dieu toutes les vies son’: précieuses et il n’y a de préférence que pour celles qui sont bonnes et pures e: dans ce sens celle de Navrotsky est une, des plus haut placées, car c’est un jeune homme tout à fait estimable.

Ne pourrait – on pas le transférer dans le gt. de Chersoń? Pas à Odessa cependant, car le séjour en est pernicieux pour la poitrine, mais dans une ville quelconque de ce gt.?

Priant Dieu de bénir la démarch que je me permets de faire, j’attendrai de l’avenir, mais en grâce qu’il ne soit pas lointain (l’éthisie donne peu de temps même â la miséricorde) la réalisation de mes voeux et la satisfaction de vous bénir!

Recevez Monsieur le Comte, l’assurance de ma haute considération

Varette Repnina

Odessa le 14 Janvier 1849.

Ч. VII, арк. 47 – 48. Автограф.

Переклад

Пане граф!

Я щойно дізналась, що Навроцький один з тих молодых людей Києва, який був засланий у Вятську губернію, в місто Елабуг, хворіє на сухоти; він тяжко страждає і харкає кров’ю; в ім’я всього того, що є для вас святим і дорогим, пане граф, осягніть милість імператора на переведення цього нещасного юнака в м’якший клімат, щоб його близькі змогли б прийти йому на допомогу, він не має ніякого маєтку, отже, і ніяких засобів піддержати себе у зв’язку з хворобою. Це – молода людина, гідна кращої долі; він на засланні понад два роки, чи ви не вважаєте, що його покарання є занадто страдницьким?

В ім’я бога, пане граф, вислухайте мене. Є життя, які на цій землі вважаються непримітними, хоч перед богом всяке життя є дорогоцінним і перевага віддається тому з них, яке є добрим і чистим, і в цьому розумінні життя Навроцького є одним з дуже високоцінних, тому що ця молода людина є у всьому гідна пошани.

Чи не можна б було його перевести до Херсонської губернії? Тільки не в Одесу, бо перебування там є згубним для хворих на легені, але в якесь місто цієї губернії.

Благаючи бога, благословіть вчинок, який я собі дозволила зробити, я чекатиму від майбутнього, але, дай боже, щоб воно не було дуже віддаленим (бо сухоти дають мало часу навіть на милосердя), здійснення моїх побажать і мати приємність вас благословити в цьому.

Прийміть, пане граф, запевнення в моїй глибокій повазі

Варвара Репніна

Одеса, 14 січня 1849 р.

Примітки

Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 2, с. 401 – 402.