№ 414 «Соловеїчку мій, соловеїчку!…»

Г. Л. Андрузький

11. Соловеїчку мій, соловеїчку!

Полетиш в милий край в Україночку.

В ті степи та луги зелененькиї,

В ті садочки, ліса та густенькиї.

Вспомяни ж мене на Вкраїноцьці,

Поклонись от мене моїй роденьці.

Нудно, нудно мені на чужій стороні,

Ах без милих і рай був би пеклом мені!

Примітки

Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 2, с. 449.