№ 473 «Щось я сам не відаю…»

Г. Л. Андрузький

Щось я сам не відаю,

Чого серце ниє,

І хилиться головонька

І світ в очах мліє.

Хотілось би заспівати,

Голос замирає.

Заплакав би, легше б стало

Та слізок немає.

То ж перед бідою

Серцю нудно стало,

Й не вірив би, та ніколи

Воно не брехало.

Ч. VIII, арк. 59. Автограф.

Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 2, с. 478.

Лист на сайт