3 листопада

Тарас Шевченко

Сьогодні неділя, і я, як статечна людина, причепурився й вийшов із дому з наміром одвідати моїх добрих знайомих. До першого зайшов я до містера Гранда, англійця з голови до п’ят. І в нього, в англійця, я вперше побачив твори Гоголя, видані моїм другом П. Кулішем. Друг мій трохи підгуляв. Видання вийшло трохи простакувате; особливо портрет автора такий поганий, що я дивуюсь, як знаменитий Йордан дозволив підписати під ним своє славне ім’я.

У нього ж таки, у Гранда, я також уперше побачив «Полярную звезду» Іскандера за 1856 р., другий том. Обкладинка, себто портрети перших наших апостолів-мучеників, мене так тяжко-сумно вразила, що я й досі ще не можу відпочити від цього похмурого враження. Як би було добре, коли б вибити медаль на спомин цієї огидної події. З одного боку портрети цих великомучеників з написом: «перші російські благовісники свободи»; а на другій стороні медалі – портрет «неудобозабываемого» Тормоза з написом: «не перший російський коронований кат».