10 березня

Тарас Шевченко

У третій годині по півдні 8 березня покинув на санях Нижній, а до Владимира приїхав 9-го вночі возом. Крім цього, в цю пору року досить звичайного явища, нічого особливого не сталось, маю тільки легке запалення лівого ока та сверблячку на лобі. У Владимирі я купив трояндової води та сподівався цим пахучим ліком усе й покінчити: та не так склалося, як гадалося.

У Владимирі на поштовій станції зустрів О. І. Бутакова, під командою якого я плавав два літа 1848 і 49 по Аральському морі. З того часу ми з ним не бачились. Тепер він їде з дружиною до Оренбургу, а потім на береги Сир-Дар’ї. У мене на саму згадку про цю пустиню холоне серце, а він, здається, ладен назавжди там осісти. Подобався сатана ліпше ясного сокола.

В одинадцятій годині ввечері приїхав до Москви. Найняв кімнату за карбованця сріблом за добу в якомусь пишному готелі і ледве міг допроситися чаю, бо вже було пізно. О, Москва! о, караван-сараю під голосною фірмою «готель» та ще й із швейцаром!