Н. Т.
Тарас Шевченко
Варіанти тексту
|
||
Великомученице кумо!
Дурна єси та нерозумна!
В раю веселому зросла,
Рожевим цвітом процвіла
І раю красного не зріла,
Не бачила, бо не хотіла
Поглянути на Божий день,
На ясний світ животворящий!
Сліпа була єси, незряща,
Недвига серцем; спала день
І спала ніч. А кругом тебе
Творилося, росло, цвіло,
І процвітало, і на небо
Хвалу Творителю несло.
А ти, кумасю, спала, спала,
Пишалася, та дівувала,
Та ждала, ждала жениха,
Та ціломудріє хранила,
Та страх боялася гріха
Прелюбодійного. А сила
Сатурнова іде та йде,
І гріх той праведний плете,
У сиві коси заплітає,
А ти ніби недобачаєш:
Дівуєш, молишся, та спиш,
Та Матер Божію гнівиш
Своїм смиренієм лукавим.
Прокинься, кумо, пробудись
Та кругом себе подивись,
Начхай на ту дівочу славу
Та щирим серцем нелукаво
Хоть раз, сердего, соблуди.
2 декабря [1860]
Примітки
Джерела тексту:
– список невідомою рукою з виправленням Шевченка на окремому аркуші (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 14) [Список];
– фрагменти чорнового тексту, опубліковані В. М. Доманицьким у вид.: Шевченко Т. Кобзарь. – 2-ге вид. – СПб., 1908. – С. 634, за списком, що належав Г. В. Богданенкові, а згодом В. С. Степаненкові (Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, І. 1869) [«Кобзарь» 1908 р.].
– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с 327).
Подається за «Більшою книжкою».
Дата в списку: «2 ноября 860 г.».
Дата в автографі: «2 декабря».
Датується за автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 2 грудня 1860 р., С.-Петербург.
Чорновий автограф не відомий. Найраніший відомий текст – список невідомою рукою з датою 2 листопада 1860 р. (можливо, помилковою: мало бути 2 грудня 1860 р.), який належав С. В. Лазаревському. В останньому рядку цього списку Шевченко виправив слово «соблудись» на «соблуди», під текстом записав свій вірш «Зійшлись, побрались, поєднались…» (дата якого в «Більшій книжці» – 5 грудня 1860 р.).
До списку невідомою рукою 1860 р. близький за текстом список, що належав Г. В. Богданенкові, а згодом В. С. Степаненкові. Варіанти в ньому опублікував В. М. Доманицький у виданні: Шевченко Т. Кобзарь. – 2-ге вид. – СПб., 1908. – С. 634.
З невідомого рукопису (виправивши текст) Шевченко начисто переписав вірш до «Більшої книжки».
Вперше надруковано в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. – С. 260–261), де подано за «Більшою книжкою» з відміною в рядку 4: «Рожевим квітом процвіла» та неточним прочитанням рядка 2: «Дурна єси ти, нерозумна».
Н. Т. – Тарновська Надія Василівна (?–1891), сестра поміщика села Качанівки на Чернігівщині, українського громадського діяча В. В. Тарновського (старшого).
Сатурн – у давньоримській міфології бог–покровитель землеробства й зміни пір року – плину часу.
М. М. Павлюк
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 369 (канонічний текст), с. 544 – 545 (варіанти), с. 757 – 759 (примітки).