Логотип сайта «Тарас Шевченко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)

Тарас Шевченко

X

Варіанти тексту

Як користуватись

Апостол слова України!

Ю.Федькович

Фрагмент поезії «Заповіт» з підписом Т.Г.Шевченка

Тарас Шевченко (1814 – 1861) – славетний український поет, пророк нової України. Астрофізики кажуть – бувають такі конфігурації зірок, що досить одній з них спалахнути як надновій зірці – і її потужне випромінювання запалює все нові й нові сусідні зірки.

Отакою надновою зіркою став для України Тарас Шевченко. Гаряче слово поета запалило сотні, тисячі, а в наступних поколіннях – мільйони і десятки мільонів людей вогнем національної свідомості, перетворювало «грязь Москви» на націю, утворило з української мови національну релігію…

І ці мільйони свідомих людей утворили нашу сучасну Україну – найкращу з держав, які тільки були за всю історію людства.

Про проект

Даний проект має на меті дати вичерпну інформацію про Тараса Шевченка. Він має дуже розгалужену ієрархічну структуру, так що вам, можливо, знадобиться певний час, щоб зорієнтуватись в ньому.

В основу проекту покладено повне зібрання творів поета, видане в Києві видавництвом «Наукова думка» в 2001 – 2003 рр. На жаль, із запланованих 12 томів вийшло тільки 7 (6 томів літературної спадщини і перший том мистецької спадщини), тому використовуються також інші видання, в першу чергу «Повне зібрання творів в 10 томах» (К. : 1961 – 1963 рр., тт. 7 – 10, присвячені мистецькій спадщині).

Вивчаючи видання 2001 – 2003 рр., ми весь час дивувались кількості й якості роботи наших шевченкознавців. Для кожного твору простежена до найменших подробиць історія формування тексту, ретельно обґрунтовано канонічний текст, подано – аж до найменших дрібниць – різночитання і варіанти, написано вичерпні коментарі… Отже, якщо шевченкознавцям не заважають працювати, не – блискучий результат не забариться.

Як користуватись веб-виданням

Інструменти

На сайті ви можете:

– користатись повними текстами творів, листів, розглядати фотогалереї, використовувати ці матеріали для своїх праць;

– зручно пересуватись між творами, натискаючи клавіші Ctrl + курсор вгору / вниз;

– шукати потрібні вам дані через віконце пошуку у правій верхній частині вікна;

– друкувати потрібні вам документи за допомогою кнопки «Версія для друку»;

– слідкувати за новинами нашого сайта;

– писати нам листи із зауваженнями і пропозиціями;

– виправляти орфографічні помилки, виділяючи їх мишкою та натискаючи Ctrl+Enter;

Стилі

Для полегшення читання текстів вживаються такі шрифтові стилі :

Стиль Значення
Стиль Півжирним виділено те, що Тарас Шевченко вважав за потрібне виділити у своєму тексті, незалежно від способу шрифтового оформлення цього виділення.
Кума кума запросила Півжирним курсивом виділено наголоси.
raison Кольором виділено слова, до яких є пояснення. Щоб ці пояснення побачити, треба навести мишку на таке слово – пояснення з’явиться у спливаючій підказці. У такий спосіб подаються переклади іноземних слів (щоб не засмічувати основний текст) та синоніми рідко вживаних українських слів. Для цитат я в такий спосіб вказую джерело цитування.
[Примітка] В квадратних дужках зеленим кольором подано примітки М.Жарких.

Варіанти

Добре відомо, що більшість творів Шевченка за його життя, за умов царської Росії, не могла бути надрукована у тому вигляді, в якому хотів їх побачити автор. Сучасні шевченкознавці виконали велетенську роботу, вивчивши всі джерела шевченківських текстів, виявивши серед них авторитетні, встановивши їх послідовність. На цій основі установлено канонічний текст творів, найбільш близький до авторського волевиявлення:

Усі досі виявлені редакції та варіанти розташовуються в їхній хронологічно-творчій, генеалогічній послідовності: від найперших, чорнових, до передостанніх включно (остаточні редакції вміщено в основному тексті).

Повне генеалогічне зведення послідовних редакцій та варіантів, від найраніших до передостанніх і далі до основного тексту включно, дає хронологічно послідовне читання всіх шарів рукописного і друкованого тексту творів Шевченка і, таким чином, з максимально можливою на сьогодні повнотою відбиває становлення й рух тексту, графічно виражену історію задуму й тексту кожного твору, всі послідовні й взаємопов’язані її стадії та фази.

Редакції, що мають самостійне значення, наводяться повністю. В усіх інших випадках подаються тільки варіанти, що мають творчий характер: окремі рядки, групи рядків, уривки, відмінні від інших текстових джерел.

У середині кожної рубрики варіанти наводяться в хронологічній послідовності. При цьому повернення від хронологічно пізнішого варіанта до попереднього чи взагалі ранішого фіксується як окремий, самостійний варіант (елемент руху тексту). (Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2001 р., т. 1, с. 411)

Унікальною особливістю нашого веб-видання є можливість читати всі варіанти кожного рядка твору, для якого такі варіанти відомі. Для цього було розроблено спеціальну систему управління варіантами текстів.

Якщо твір має варіанти – на екрані буде відображена плаваюча панель. За умовчанням вона знаходиться в лівому нижньому куті екрану. Ви можете перемістити її в інше місце, натискаючи кнопки-маніпулятори в кутах панелі. Ви можете взагалі вимкнути панель, натиснувши кнопку «X» (після цього ви зможете знову активізувати панель, натиснувши кнопку , яка знаходиться праворуч над основним текстом).

Приклад тексту з варіантами

Канонічний текст

Типово плаваюча панель містить групу вимикачів, кожен з яких вмикає або вимикає текст відповідного варіанта, який візуально виділяється особливим кольором тла. Особливим є вимикач «Канонічний текст» – він управляє видимістю рамок. Всередині кожної рамки знаходяться рядки варіантів, розміщені у хронологічній послідовності; вони закінчуються рядком канонічного тексту.

У списках, які не є автографами Шевченка, варіанти переписувача відзначаються словом «Було» і курсивним виділенням; нижче них іде текст, виправленний Шевченком (прямим шрифтом).

У випадках, коли Шевченко кілька разів правив один висхідний текст, всі варіанти, окрім останнього, подаються прямим шрифтом з перекресленням.

Нумерація рядків

Другою унікальною особливістю нашого веб-видання (також спеціально спроектованою для нього) є можливість бачити номери рядків і маніпулювати цими номерами.

Двічі клацніть цей рядок, щоб побачити його номер

Для цього треба двічі клацнути потрібний рядок. В кінці його тексту виникає маленька панель, яка містить номер рядка в дужках та посилання, позначені літерами К і З. Клацнувши посилання К[опіювати], ви можете скопіювати URL даного рядка в буфер обміну і потім вставити його в свій документ. Клацнувши посилання З[акладка], ви можете додати закладку на даний рядок у свій браузер.

Для того щоб видалити всі панелі, додані у такий спосіб, слід перезавантажити документ (у більшості браузерів для цього служить клавіша F5).

Отже, кожен рядок Шевченка в нашому виданні має свій URL, за допомогою якого ви можете робити точні посилання не на твір в цілому, а на його конкретний фрагмент.

Слід знати, що посилання К та З повністю працюють тільки в MS Internet Explorer. В інших браузерах вони можуть не працювати як слід. В такому випадку слід клацнути посилання правою кнопкою і подивитись локальне меню – в більшості браузерів воно містить і команду копіювання URL, і команду додавання закладок.

Автор проекту

Автором проекту є Микола Жарких. Тому коли в примітках ви побачите «я думаю, що…», то цей я – Микола Жарких. Оскільки творчість Тараса Шевченка є нашим суспільним надбанням, я охоче розгляну будь-які пропозиції щодо поліпшення цього веб-проекту.

Вдячність

Я висловлюю вдячність своїм товаришам, які допомогли мені в роботі над проектом:

– доктору історичних наук, лауреату Шевченківської премії , котрий енергійно підтримав ідею цього веб-видання і надав велику кількість матеріалів зі своєї особистої бібліотеки;

– кандидату історичних наук , який надав мені видання зі своєї бібліотеки;

– працівникам ім. Т.Г.Шевченка НАН України, кандидатам філологічних наук С.А.Гальченку, О.О.Федоруку, В.І.Дудку за цінні поради і добрі побажання;

– Роману і Тетяні Матвіївим, Наталі Мірюті – за допомогу у підготовці текстів до видання;

– всім іншим (…і незгаданим) – за те, що не заважали.

Інші наші сайти

Мислене древо – безкоштовний читальний зал – українські інформаційні ресурси для науки і освіти
Іван Франко – енциклопедія життя і творчості – енциклопедія життя і творчості
Михайло Грушевський – енциклопедія життя і творчості – енциклопедія життя і творчості
Леся Українка – енциклопедія життя і творчості – енциклопедія життя і творчості
Знання про Україну – бібліографія українознавства – бібліографія українознавства, колекція посилань на повні тексти
Прадідівська слава – українські пам’ятки – українські пам’ятки та визначні місця

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2009 – 2016 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 256269

Модифіковано : 5.12.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.