6 [мая]

Тарас Шевченко

С Семеном поехали мы к Энгельгардту и не застали дома. Зашли к Курочкину – тоже, зашли к землячке М.С. Гресевич, и она нас встретила резвая, веселая, молодая, как и десять лет назад. Чудная женщина, ее и горе не берет. А горя у нее немало. Она на днях возвратилась из Москвы и привезла мне три короба поклонов от моих московских друзей. Гостеприимная землячка предложила нам завтрак, а мы не отказались. Плотно позавтракавши и весело поболтавши, мы взялись за шапки, как вошел Громека и с ним еще какой-то киевский земляк. Громека по праву кума вместо ручки поцеловал ножку у хозяйки. Эта нежность нам не понравилась, и мы вскоре ушли.

Семен за какой-то надобностию зашел к Юзефовичу, обер-секретарю синода, и меня потащил с собою. Новый знакомый, несмотря на приветливость, мне не понравился, быть может, потому, что он родной брат предателя – киевского Юзефовича.

Расставшись с новым знакомым, поехали мы обедать тоже к новым знакомым, к Степановым из Харькова. После обеда Семен пошел в театр, а я к Сухомлинову, где встретил старого земляка знакомого и земляка академика Никитенка. Из декламатора, актера, профессора Никитенко превратился в простого любезного старика, в разговоре не избегающего даже малороссийских выражений. Приятное превращение!

Примітки

Юзефович Віктор Володимирович (1817–1871) – обер-секретар розпорядчого відділу канцелярії Синоду.

…родной брат предателя – киевского Юзефовича. – Мається на увазі Юзефович Михайло Володимирович (1802–1889), у 1842–1856 рр. помічник куратора, а згодом куратор Київського учбового округу. Шевченко був знайомий з М. В. Юзефовичем, зустрічався з ним у 1845–1847 рр. у Києві. Характеристика його як зрадника викликана дворушництвом М. Юзефовича після арешту членів Кирило-Мефодіївського товариства.

…к Степановым из Харькова. – Про яких Степанових мовиться – невідомо.

Нікітенко Олександр Васильович (1804–1877) – історик літератури, професор російської словесності, з 1853 р. академік; протягом сорока років – цензор Петербурзького цензурного комітету. Знайомство Шевченка з Нікітенком відбулося в 1840-х роках і відновилося після повернення поета із заслання. У записі Нікітенко зветься земляком: він народився в Бірюцькому повіті Слобідсько-Української губернії (тепер Воронезької області Російської Федерації).

Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)