№ 486 «Богу не треба ні церквей…»

Г. Л. Андрузький

Богу не треба ні церквей, бо мир то церква, ні подарків, бо все його і од нього.

Обряд не спасе і піст не спасе. Не спасе і молитва, коли вона не од серця. Но усе це робити і мати не гріх і лучше богу молитись у церкві, ніж нігде.

Молитва єсть і ізліяніє душі перед богом: «од ізбитку чувств устне глаголются».

Нема ні субот, ні воскресеній, ні празників, бо повсякдень, повсякчас должни служить господу.

Бог єсть дух, поклоняйся ж духовно, поклоняйся і направляй [706]. Но і се мати не гріх, а потреба; бо отдих обновля сили. На що попи? Усі жреці божі, но і тих треба, бо вони доглядують, повчають, наставляють. І так не смійтесь […] [Слово не прочитано] Що добро полезне і хороше. Всяк да творить по урозумінню свому. Амінь.

Ч. VIII, арк. 61. Автограф.

Примітки

706. Текст «Бог єсть дух, поклоняйся ж духовно, поклоняйся і направляй» написаний збоку.

Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 2, с. 483.