Від упорядників

Стислий огляд видань свідчить про те, що досі не було повної публікації документів про Кирило-Мефодіївське товариство. Отже, прагнучи заповнити цю прогалину, щойно відновлена Археографічна комісія Інституту історії АН У РСР разом з Центральним державним історичним архівом УРСР у м. Києві схвалили до друку підготовлені в основному ще у 1960-х pp. документи і матеріали слідчої справи товариства.

Документи і матеріали зберігаються в Центральному державному архіві Жовтневої революції, вищих органів державної влади і державного управління СРСР у Москві серед матеріалів III відділення за 1847 р. (фонд 109, І експ., спр. 81, част. 1 – 19). Справа має назву: «Об Украйно-славянском обществе». Частина VI цієї справи «О художнике Шевченко» у 1939 р. передана на вічне зберігання до Державного музею Т. Г. Шевченка. Ще в 1907 р. з неї було вилучено оригінали творів, конфіскованих у поета під час арешту. Тепер вони зберігаються в рукописному відділі Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.

Усі документи і матеріали слідчої справи можна розподілити на чотири основні групи: 1) програмні документи товариства; 2) твори, записки і листи членів товариства; 3) слідчі матеріали – протоколи допитів, доповідні записки; 4) документи про покарання та поліцейський нагляд після його відбуття.

Документи й матеріали Кирило-Мефодіївського товариства складаються з дев’ятнадцяти частин:

Частина І «Общие распоряжения по производству следствия и исполнению решения»;

частина II «О коллежском секретаре Гулаке»;

частина III «О коллежском асессоре Костомарове»;

частина IV «О кандидате Белозерском»;

частина V «О бывшем учителе Кулише и жене его, сестре Белозерского»;

частина VI «О художнике Шевченко»;

частина VII «О бывшем студенте Навроцком»;

частина VIII «О студенте Андрузском»;

частина IX «О студенте Посяде»;

частина X «О помещике Савиче»;

частина XI «О бывшем студенте Марковиче и сестре его Керстен»;

частина XII «О титулярном советнике Ригельмане»;

частина XIII «О служившем в Кавказском корпусе офицере Хмельницком и вольнослушателе С.-Петербургского университета Сердюкове»;

частина XIV «О Тулубе, Ашанине, Бушене, Иславине, Варадинове, Вильцине, Галагане и Чуйкевиче»;

частина XV «О надворном советнике Чижове»;

частина XVI «О студенте Петрове»;

частина XVII «О возмутительном воззвании в Киеве и подчинении учебных заведений киевскому военному губернатору»;

частина XVIII «О славянофильстве и украинофильстве»;

частина XIX «Журнал действий 3-го отделения собственной его императорского величества канцелярии по делу коллежского секретаря Николая Ивановича Гулака и Славянского общества».

Документи й матеріали слідчої справи Кирило-Мефодіївського товариства видаються у трьох томах.

До першого тому вміщено загальні розпорядження царських властей щодо арешту й слідства над кирило-мефодіївцями, документи й матеріали М. I. Гулака, М. І. Костомарова та В. М. Білозерського (І – IV частини).

Другий том включає документи і матеріали слідчих справ П. О. Куліша, Т. Г. Шевченка, О. О. Навроцького та Г. Л. Андрузького (V – VIII частини).

До третього тому увійшли документи і матеріали слідчих справ І. Я. Посяди, М. І. Савича, О. В. Марковича, О. Д. Тулуба, доповіді царських чиновників про слов’янофільство і українофільство і, нарешті, журнал слідства (IX – XIX частини).

Усі дев’ятнадцять частин справи «Об Украйно-славянском обществе» в томах розміщені послідовно, згідно з визначеною в діловодстві нумерацією. Документи і матеріали в межах кожної частини справи при публікації розміщено так, як вони відклалися в діловодстві. Відхилення від такого порядку допускалися лише тоді, коли частини або варіанти одного й того ж документа, або його перекладу, виявилися в різних місцях і їх для зручності використання доводилося ставити поруч. Розміщення документів і матеріалів у порядку їх відкладення в діловодстві III відділення допоможе читачу збагнути загальний хід слідства й зміст кожної частини.

Документи і матеріали справи «Об Украйно-славянском обществе» друкуються майже повністю як єдиний корпус. Заголовки частини документів, що не ввійшла до збірки, та легенди до них – друкуються. Цим забезпечується комплексність публікації.

Всі документи друкуються мовою оригіналу і відтворюються за новою орфографією, але із збереженням фонетичних особливостей. «Книга буття українського народу» (док. № 332) публікується як історична і мовна пам’ятка без будь-яких текстуальних змін. До іншомовних текстів додано переклади українською мовою.

Зовнішні особливості копійних діловодних документів (закреслення, виправлення) в примітках не застерігаються. Оригінали і автографи відтворюються повністю, із збереженням усіх їх особливостей. Закреслені слова, виправлення, помітки тощо подаються у примітках. Авторські примітки на документах позначено словами: «прим. док.».

Резолюції про одержання наводяться після основного тексту документа перед легендою. Підкреслення і помітки, зроблені на документах, а також нерозбірливі підписи застережено у примітках. Описки, неузгодження слів виправляються без застереження.

При послідовному неправильному написанні того чи іншого слова, що характеризує стиль автора, ця особливість застерігається у примітці. Помилки, що роблять текст незрозумілим, виправляються із поясненням у примітці, як саме було в оригіналі. Не зберігається прописна буква в написанні чинів, титулів, місяців, днів, а також слів, що довільно написані з прописної літери. Пунктуація документів подається за сучасним правописом. Всі документи, крім художніх творів, мають редакційні номери і заголовки, в яких зазначена дата написання або одержання їх (рік, місяць, число), автор, адресат і зміст. В художніх творах, як правило, збережено авторські заголовки. Комплекси однорідних матеріалів об’єднано груповими заголовками.

Дати, встановлені упорядниками за документами публікації або іншими джерелами, застерігаються в кожному конкретному випадку: якщо ж їх точно не встановлено – подано приблизні дати (початок, перша або друга половина місяця, кінець року, не пізніше певного числа, року).

Оскільки всі матеріали, що друкуються в цьому виданні, взято з одного джерела (архіву, фонду і справи), в легендах зазначається тільки номер частини, аркуша та оригінальність або копійність документа. Якщо документ раніше публікувався, після легенди вказується видання, де він уперше надрукований.

Всі примітки (підрядкові, реальні) позначено суцільною нумерацією і подано в кінці тому. В кожному томі вміщено іменний та географічний покажчики. Список скорочень вміщено у третьому томі.

Археографічну підготовку тритомного видання документів і матеріалів слідчої справи Кирило-Мефодіївського товариства здійснили упорядники та наукові редактори томів. Наукову апробацію видання забезпечила Археографічна комісія АН УРСР (голова – П. С. Сохань, члени: Ф. П. Шевченко, В. Г. Сарбей) та Центральний державний історичний архів УРСР у м. Києві (директор Л. З. Гісцова). Упорядники: М. І. Бутич, І. І. Глизь, О. О. Франко. У розшифруванні текстів, звірянні з оригіналами і копіюванні взяли участь В. Т. Курандіна, Н. П. Панчик, В. В. Страшко; переклали текстів з іноземних мов здійснили М. В. Кашуба, М. С Коваль, Н. М. Яковенко. В організації видання документів і матеріалів Кирило-Мефодіївського товариства брали участь С. Д. Пилькевич, В. В. Кузьменко, М. І. Крячок.

Примітки склали: до першого тому – Г. І. Марахов, до другого тому – І. Л. Бутич, до третього тому – Г. Я. Сергієнко. У складанні приміток взяли участь також упорядники томів.

Покажчики, крім упорядників, підготували: іменний – Н. М. Яковенко, В. С. Шандра, географічний – Г. С. Кущ, В. С. Шандра.

Документи про кирило-мефодіївців виявили і надіслали : Центральний державний архів Жовтневої революції, вищих органів державної влади і органів державного управління СРСР (м. Москва), Державний музей Т. Г. Шевченка (м. Київ), Центральний державний історичний архів СРСР (м. Ленінград), Центральний державний історичний архів естонської РСР (м. Тарту), Центральний державний архів Карельської РСР (м. Петрозаводськ), державні архіви Ставропольського краю, Кіровської, Курської, Саратовської та Орловської областей, Державна публічна бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна у м. Ленінграді, Наукова бібліотека ім. М. І. Лобачевського у м. Казані. Редакційна колегія висловлює подяку працівникам названих установ.

Археографічне опрацювання документів і довідкового апарату здійснено відповідно до вимог і рекомендацій діючих Правил видання і історичних документів в СРСР.

Наукову частину передмови написали Г. Я. Сергієнко, П. С. Сохань, Ф. П. Шевченко, археографічну – упорядники видання.

Примітки

Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 1, с. 16 – 18.