18 грудня

Тарас Шевченко

Читал и сердцем сокрушился,

Зачем читать учился.

Читаючи оригінал, себто слов’янський переклад Апокаліпсису, я приходжу до думки, що апостол писав це об’явлення для своїх неофітів відомими їм алегоріями, щоб заховати справжній сенс проповіді від своїх приставів. А може й з метою більш матеріальною: щоб вони (пристави)… та швидше звільнили його з в’язниці. Останнє припущення видається мені правдоподібне.

З якою ж метою така розумна людина, як В[олодимир] І[ванович], перекладала й пояснювала цю алегоричну нісенітницю? Не розумію. І з яким наміром він запропонував мені прочитати свій убогий твір? Чи не думає він відкрити в Нижньому кафедру теології і зробити мене своїм неофітом? Навряд. Яку ж думку я йому висловлю про його препоганий твір? Доводиться брехати, і задля чого? Просто так, з чемності. Яка фальшива чемність!

Не знаю справжньої причини, а певне вона є: Володимир Іванович не користується тут доброю славою, а чому – так і не знаю. Про нього якийсь тутешній дотепа навіть і епіграму встругнув. Ось вона:

У нас были три артиста.

Двух не стало, это жаль.

Но пока здесь будет Даль,

Все как будто бы нечисто!