19 грудня

Тарас Шевченко

Mo[nsieur] Брон (учитель французької мови в гімназії) розповів мені сьогодні про жахливу подію, що сталася недавно в Москві. Трагедія такого змісту:

Моторний молодий гвардієць привіз до Москви залізницею дівчину, прекрасну, як янгол. Привіз її до якогось не зовсім публічного трактиру. Погуляв з нею декілька днів, як то кажуть, «на славу» і зник, зоставивши її розплачуватися з трактирщиком, а в неї ні грошей, ні паспорту. Вона втікла з дому із своїм коханцем, щоб у Москві повінчатися – та й кінці в воду. Трактирщик глянув на красуню і, як людина бувала, імкнув, у чому справа, підіслав до неї зводню. Спритна тітуся пригорнула її, приголубила, заплатила трактирщику борг і взяла її до себе на помешкання.

Другого чи третього дня вона втікла від послужливої старої і з’явилась до «частного пристава», а слідом за нею з’явилась і її протекторка, – підмастила пристава, а той, не зважаючи на її докази, що вона благородна, що вона дочка генерала, висік її різками й одіслав до дому праці на поправу, де вона за кілька днів померла. Жахлива подія! І все це падає на військовий стан. Паскудний стан!