28.09.1859 р. До В. В. Тарновського

Любий мій Василь Васильевич!

Якби не трапилися ви або я до вас не заїхав, то довелося б мені в Москві захряснуть на безгрішші. А тепер, спасибі вам і моїй неледачій долі, тепер я в Петербурге, неначе в своїй господі. Вчора бачився я з вашим батьком і матер'ю і з моєю кумасею. Ви їх ще не швидко побачите дома. Посилаю вам з братом вашим письмо оце і по четыре экземпляра моєї роботи, а один любому невеличкому Горленяткові. Перешліть йому, будьте ласкаві. Та напишіть, щоб воно не забувало обіцянки. Як побачите Іванишева і Селіна, то поцілуйте їх за мене. Нехай вам Бог помага на все добре.

Щирий ваш Т. Шевченко

Примітки

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 208).

Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1883. – № 2. – С. 406) з помилковою атрибуцією адресата як В. В. Тарновського-старшого.

Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 431 (з тією ж помилковою атрибуцією).

Якби не трапилися ви або я до вас не заїхав… – По дорозі з Прилук до Конотопа 20 – 21 серпня 1859 р. Шевченко відвідав Качанівку – маєток своїх давніх знайомих Тарновських. Тут він зустрівся із сином господаря, В. В. Тарновським-молодшим, і позичив у нього гроші на дорогу до Петербурга [Н. М. В Качановке // Киевская старина. – 1897. – № 2. – с. 33 – 35].

Вчора бачився я з вашим батьком і матер’ю і з моєю кумасею. – В. В. Тарновський-старший, його дружина Тарновська Людмила Володимирівна (? – 1898) та сестра Тарновська Надія Василівна перебували у цей час у Петербурзі.

Посилаю вам з братом вашим письмо оце і по четыре экземпляра моєї роботи… – Шевченко мав намір передати свого листа і відбитки офортів з братом адресата Тарновським Володимиром Васильовичем (1839 – 1917), на той час студентом Московського університету. Однак Володимир Тарновський уже поїхав тоді з Петербурга, й листа переслала синові Л. В. Тарновська, про що є її власне свідчення: «Посылаю тебе письмо Шевченки, которое он принес тогда, как Володя уже уехал» [Дорошкевич О. Шевченко в приватному листуванні // Записки Історично-філологічного відділу УАН. – К., 1926. – Т. 7-8. – с. 377].

…один любому невеличкому Горленяткові. – Комусь із дітей Горленків, які жили в сусідній з Качанівкою Іваниці, можливо, Горленку Василеві Петровичу (1853 – 1907), майбутньому українському літературознавцеві, фольклористу й мистецтвознавцеві.

Як побачите Іванишева і Селіна… – Через В. В. Тарновського, який після канікул мав повернутися до Києва, Шевченко передав вітання своїм знайомим, професорам Київського університету Іванишеву Миколі Дмитровичу (1811 – 1874) та Селіну Олександру Івановичу (1816 – 1877).

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 186 (текст), с. 476 – 477 (примітки).