№ 265 1847 р. травня 30. – Відношення О. Ф. Орлова до військового міністра О. І. Чернишова про наказ Миколи І заслати Т. Г. Шевченка солдатом до Окремого оренбурзького корпусу з забороною писати і малювати
Секретно
Его сиятельству кн. А. И. Чернышеву
30 мая 1847 г., № 876
Милостивый государь кн. Александр Иванович!
Художник С.-Петербургской Академии художеств Тарас Шевченко сочинял на малороссийском языке стихи, в которых то выражал плач о мнимых бедствиях Украины, то описывал славу гетманских времен и прежнюю вольницу казачества, присоединяя к тому многие возмутительные мысли, то изливал клеветы и желчь даже на особы, к которым обязан был чувство питать благоговейнейшего уважения.
Государь император высочайше повелеть соизволил: определить Шевченку рядовым в Отдельный оренбургский корпус с правом выслуги, под строжайший надзор, с запрещением писать и рисовать, и чтобы от него ни под каким видом не могло выходить возмутительных и пасквильных сочинений.
О таковой монаршей воле доводя до сведения вашего сиятельства и препровождая при сем под строгим арестом Шевченку, с приложением находившихся при нем метрического свидетельства и отзыва к нему Общества поощрения художеств [607], для зависящего с вашей стороны распоряжения, имею честь покорнейше просить вас, Милостивый г[осударь], удостоить меня уведомлением, куда именно Шевченко будет отправлен на службу. Примите уверение и прочее.
Подписал гр. Орлов
Верно: коллежский советник Константинов
Ч. VI, арк. 72 – 73. Відпуск.
Опубл.: Новицький М. Вказ. праця. – С. 96 – 97; Т. Шевченко в документах і матеріалах. – С. 115 – 118; Тарас Шевченко. Документи і матеріали. – С. 50; Т. Г. Шевченко. Документи та матеріали до біографії. – С. 212.
Примітки
607. Товариство заохочення художників – об’єднання любителів мистецтва, засноване 1821 р. в Петербурзі з ініціативи групи дворян-меценатів. Воно ставило метою сприяти поширенню мистецтва і допомагати окремим художникам шляхом організації виставок, направлення художників за кордон, звільнення художників від кріпосної залежності тощо.
Подається за виданням: Кирило-Мефодіївське товариство. – К.: Наукова думка, 1990 р., т. 2, с. 333.