Начальная страница

Тарас Шевченко

Энциклопедия жизни и творчества

?

20 [марта]

Тарас Шевченко

Варіанти тексту

Опис варіантів

Мой неразлучный спутник и чичероне М[ихайло] С[еменович] сегодня ставил себе банки, и я один от 10 до 4 часов месил московскую грязь. Поутру велел я кучеру вымазать себе сапоги добрым дегтем. Вооружился и по Тверской отправился в Кремль. Полюбовавшися старым красавцем Кремлем, прошел я к юному некрасавцу Спасу с целию посмотреть скульптурные работы. Но меня и на двор не пустили. «Не приказано», – сказал сторож. Я ему не противоречил и возвратился в Кремль. Полюбовавшись еще раз стариком, вышел я на Ильинку и потом на Покровку.

Зашел к А.А. Сапожникову, моему спутнику из Астрахани до Нижнего. Болен, никого не принимает. И хорошо делает, потому что я весь облеплен грязью. Расспросил дор[огу] у будочника дорогу к почтамту, и от[правился?] поплелся тихонько к Мокрицкому. Отдохнул у него, полюбовался эскизами незабвенного друга моего, покойного Штернберга, и пошел к уральскому казачине Савичу. Взял у него летопись Велички, которую он получил от О.М. Бодянского два года тому назад для пересылки [мне] и держал у себя, сам не знает, с каким намерением. От Савичева зашел в харчевню, напился чаю с кренделями и Страстным бульваром вышел на Дмитровку. Потом к старому Пимену, и ровно в 4 часа пришел домой.

Вечером М[ихайло] С[еменович] был гото[в] на новые подвиги, и мы отправились к Станкевичам. Весело, нецеремонно поболтали о Малороссии, о днях минувших, и на расставаньи В.А. Станкевич подарил мне экземпляр стихотворений Тютчева.


Примітки

посмотреть скульптурные работы. – У скульптурному оформленні храму Христа Спасителя брали участь П.К. Клодт, О.В. Логановський, М.О. Рамазанов, Ф.П. Толстой; цим, насамперед, і був викликаний інтерес Шевченка до скульптурних робіт у храмі.

меня и на двор не пустили. – Оскільки храм будувався, територію охороняли від сторонніх осіб.

дорогу к почтамту… – Поштамт знаходився на вулиці М’ясницькій.

пошел к уральскому казачине Савичу. – Савичев Микита Федорович (1820–1885) – офіцер Уральського козачого війська. У травні 1852 р. він приїхав з м. Уральська у Новопетровське укріплення, де познайомився з поетом. Тоді ж, у червні 1852 р., Шевченко намалював його портрет. Заочний зв’язок між Шевченком і Савичевим тривав кілька років. Стаття М.Ф. Савичева «Кратковременное знакомство с Тарасом Григорьевичем Шевченко» [Казачий вестник. – 1884. – 24, 27 мая] є цінним мемуарним джерелом для вивчення життя Шевченка-засланця.

Взял у него летопись Велички… – Величко Самійло Васильович (бл. 1670 – після 1728) – український історіограф і письменник. Йдеться про його працю «Летопись событий в Юго-Западной России в XVII веке, составил Самуил Величко, бывший канцелярист войска Запорожского, 1720». У М.Ф. Савичева Шевченко взяв перші три томи «Літопису» Самійла Величка (К., 1848–1855).

Страстным бульваром вышел на Дмитровку. – Страсний бульвар був розташований між Пушкінською площею (тоді Страсною) і площею Петровські ворота.

на расставаньи В.А. Станкевич… – В автографі помилка, має бути «А.В.». Станкевич Олександр Володимирович (1821–1912) – російський письменник, біограф і видавець літературної спадщини російського історика Т.М. Грановського (1813–1855). У 1850-х роках «в доме Станкевича собиралось все, что было мыслящего и порядочного в тогдашнем литературном обществе, за исключением славянофилов, которые держались особняком…» [Воспоминания Бориса Николаевича Чичерина: Москва сороковых годов. – М., 1929. – С. 198–202].

подарил мне экземпляр стихотворений Тютчева. – Йдеться про перше прижиттєве видання «Стихотворения Ф. Тютчева» [СПб.: Тип. Эд. Праца, 1854].

Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)