29 [марта]

Тарас Шевченко

В 10 часов утра явился я казанским сиротой к правителю канцелярии обер-полицеймейстера, к земляку моему И. Н. Мокрицкому. Он принял меня полуофициально, полуфамильярно. Старое знакомство сказалося в скобках. В заключение он мне посоветовал сбрить бороду, чтобы не произвести неприятного впечатления на его патрона графа Шувалова, к которому я должен явиться как главному моему на[д]зирателю.

От Мокрицкого я опять пошел гранить уже высушенную мостовую и упражнялся в сем хитром ногодельи до 12-ти часов, а в 12 часов с М. Лазаревским поехали к Василю Лазаревскому. На удивление симпатические люди эти прекрасные братья Лазаревские, и все ше[с]ть братьев как один замечательная редкость. Василь принял меня как давно невиданного своего друга. А мы с ним в первый раз в жизни встречаемся. От земляк, так земляк!

Вечером отправились мы см[отреть] в цирк-театр смотреть и слушать живописную лекцию геологии профессора Роде. Лекция мироздания прекрасна. И астрономические картины почти не лишни, но к чему эти аляповатые суздальские виды городов и зданий, оскорбляющих искусство? И к чему эти живые вертящиеся ситцевые узоры, оскорбляющие науку? Странно! А еще более странно то, что публика рукоплещет этой балаганной пошлости. Толпа. Да еще столичная толпа!

Примітки

Мокрицький Іван Миколайович (1822 р.) – управитель канцелярії петербурзького обер-поліцмейстера, брат художника А.М. Мокрицького. Шевченко познайомився з І.М. Мокрицьким 1844 р. у Петербурзі, підтримував з ним добрі взаємини.

…на его патрона графа Шувалова, к которому я должен явиться как главному моему на[д]зирателю. – Шувалов Петро Андрійович (1827 – 1889) – петербурзький обер-поліцмейстер (1857–1860), пізніше – директор департаменту загальних справ, начальник штабу корпусу жандармів, керуючий III відділом.

Лазаревський Василь Матвійович (1817–1890) – російський письменник і перекладач, старший з братів Лазаревських. Листувався з Шевченком, матеріально допомагав йому. Особисте знайомство Шевченка з В.М. Лазаревським відбулося 29 березня 1848 р.

…все ше[с]ть братьев как один замечательная редкость. – У щоденнику названі чотири з них: Михайло, Федір, Яків, Василь. Шевченко знав і молодших – Олександра та Івана, тоді студентів Петербурзького університету.

…отправились мы в цирк-театр… – У 1849 р. в Петербурзі був відкритий перший казенний (імператорський) цирк з широкою програмою вистав: від власне циркових до театральних, концертних і навіть лекційних з ілюстраціями типу ілюзіону. Будівля згоріла 1859 р.; на її місці споруджено Театр опери і балету.

…смотреть и слушать живописную лекцию геологии профессора Роде. – Професор В.М. Роде був відомим популяризатором науки. Тут йдеться про лекцію «Оптичні картини до історії утворення земної кори», схарактеризовану одним із слухачів як «представление в 40 картинах, которые изображают постепенное развитие земной поверхности до ее нынешнего состояния» [Голос минувшего. – 1915. – № 11. – С. 199], останню з лекцій, підготовлених В.М. Роде. На вимогу петербурзького митрополита Григорія проведення лекцій було заборонено, на що О.І. Герцен відгукнувся в «Колоколі» (1858. – № 17) заміткою «Архипастырское рвение о мраке». На смерть митрополита Григорія Шевченко написав сатиричний вірш «Умре муж велій в власяниці…» (1860).

Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)