15 [апреля]

Тарас Шевченко

По желанию графини Н[астасьи] И[вановны] представлялся шефу жандармов к[н.] Долгорукову. Выслушал приличное случаю, но вежливое наставление, и тем кончилась аудиенция.

Вечер провел у земляка Трохима Тупыци, где встретился с Громекою, автором статьи «О полиции и о взятках», и познакомился с стариком Персидским, с декабристом.

Примітки

Долгоруков Василь Андрійович (1804–1868) – князь, з 1856 р. шеф жандармів і головний начальник III відділу, безпосередній організатор суворого поліційного нагляду над поетом після його повернення із заслання.

Тупиця Трохим Семенович (?–1870) – земляк Шевченка. Закінчив 1843 р. Ніжинський ліцей кн. Безбородька, у Петербурзі служив начальником відділу інспекторського департаменту. Надрукував 1844 р. статтю «О цели жизни человеческой, по учению древних греческих философов» («Прибавление к журналу министерства народного просвещения»).

Громека Степан Степанович (1823–1877) – російський ліберальний публіцист, автор викривальних статей, зокрема про зловживання поліції, що друкувалися в 1857–1858 рр. в «Русском вестнике». Співробітничав в «Отечественных записках», «Современнике» та інших виданнях, друкував без підпису кореспонденції в «Колоколе». Проте вже на початку 1860-х років С.С. Громека перейшов на позиції запеклого консерватизму, був жорстоким губернатором у Польщі.

…познакомился с стариком Персидским, с декабристом. – Декабриста з таким прізвищем серед учасників таємних товариств 1825 р. не було. Можливо, йдеться про Бистрицького Андрія Андрійовича (1799– 1872), родом з дворян Київської губернії. За участь у повстанні Чернігівського полку був засуджений на двадцять років каторжних робіт. Каторгу відбував у Читі, а пізніше на Петровському заводі, після чого залишився на поселенні в Сибіру. У 1856 р. йому дозволили повернутися в європейську Росію і поселитись у Могильові-Подільському. У квітні 1858 р. А.А. Бистрицький приїжджав до Петербурга клопотатися про пенсію.

Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)