Начальная страница

Тарас Шевченко

Энциклопедия жизни и творчества

?

30 [апреля 1858]

Тарас Шевченко

Варіанти тексту

Опис варіантів

Пошли с Семеном в Летний сад с намерением посмотреть монумент Крылова. По дороге зашли в Казанский собор посмотреть картину Брюллова. Но увы, она так умно, удачно поставлена премудрыми попами, что и кошачьими глазами видеть ее невозможно. Отвратительно! По дороге зашли в Пассаж, полюбовались шляющимися красавицами и алеутскими болванчиками и прошли в Летний сад. Лучше бы мне не видеть Монумент Крылова, прославленный «Пчелой» и прочими газетами, ничем не лучше алеутских болванчиков. Бессовестные газетчики! Жалкий барон Клодт! Вместо величественного старца он посадил лакея в нанковом сюртуке с азбучкой и указкою в руках. Барон без умысла достиг цели, вылепивши эту жалкую статую и барельефы именно для детей, но никак не для взрослых. Бедный барон! Оскорбил ты великого поэта и тоже без умысла.

Оскорбленные бароном, мы взяли ялик и поплыли на биржу. Полюбовались величественной биржевой залой, прошли в сквер, посмотрели на обезьян и попугаев и зашли на постоянную выставку художественных произведений. Бедный Тыранов, он и свое болезненное маранье тут же выставил. Грустное, тяжелое впечатление!

Находившись до упаду, мы на ялике переплыли Неву, прошли часть бульвара, подош[ли?] в окнах магазина Дациаро полюбовались акватинтами, взяли извозчика и отправились домой обедать.

Вечером был у Белозерского и у Кроневича.


Примітки

Літній сад – найстаріший сад у Санкт-Петербурзі, заснований 1704 р. Створювався у стилі регулярних садів з геометрично правильним розташуванням алей, великою кількістю квітників, фонтанів і скульптур. Більшість мармурових скульптур виконувалася італійськими майстрами XVII–XVIII ст.

в Казанский собор посмотреть картину Брюллова. – Казанський собор збудований у 1801–1811 рр. за проектом російського зодчого А.Н. Вороніхіна. Йдеться про запрестольний образ «Вознесіння Божої Матері», над яким К.П. Брюллов працював у 1836–1839 рр. У повісті «Художник» Шевченко теж згадує цю картину у зв’язку з неможливістю роздивитися її у будь-який, а не в особливо сприятливий за освітленням час.

Пасаж – велике торговельне підприємство, збудоване в 1846 – 1848 рр. архітектором Р. Железевичем на Невському проспекті; у театральному залі Пасажу відбувалися літературні і музичні вечори.

Монумент Крылова, прославленный «Пчелой» и прочими газетами… – Пам’ятник І.А. Крилову на одному з майданчиків поблизу головної алеї Літнього саду був відкритий 1855 р. і викликав хвалебні відгуки як в «Северной пчеле», так і в інших столичних газетах. Шевченка цей твір П.К. Клодта розчарував. Він, на його думку, не відповідав справжньому образу великого байкаря. Вихований в Академії мистецтв на зразках монументальної, «строгої» скульптури часів античності і Відродження, на високих зразках класицизму, Шевченко негативно поставився до елементів жанровості в пам’ятнику, до спрощення, олюднення «величественного старца».

поплыли на биржу. – Біржа (або фондова біржа) будувалась на стрілці Васильєвського острова за проектом архітектора Тома де Томона за участю архітектора А.Д. Захарова в 1805–1810 рр.; відкриття відбулося 1816 р.

прошли в сквер… зашли на постоянную выставку… – За будинком біржі була велика площа з алеями і квітниками. У цьому сквері торгували всім тим, що привозили моряки з різних країн, зокрема екзотичними тваринами і птахами. Був тут і павільйон, де виставлялись і продавались твори художників.

Тиранов Олексій Васильович (1801–1859) – художник, один із найобдарованіших учнів К.П. Брюллова; працював у галузі портрета, жанру та інтер’єра. Навчався в Академії мистецтв. У 1839 р. йому надано звання академіка живопису. В 1844 р. художник психічно захворів; останні роки жив на мізерну пенсію, виклопотану Академією, але продовжував займатися живописом. Про нього Шевченко писав у повісті «Художник».

в окнах магазина Дациаро… – Тобто художнього салону на Невському проспекті; магазин-салон користувався великою популярністю серед жителів столиці, зокрема й митців; згадується в повісті Шевченка «Художник». Тепер там лавка художників [Невський проспект, № 1. Див.: Жур П. Шевченківський Петербург. – С. 83].

Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)