Начальная страница

Тарас Шевченко

Энциклопедия жизни и творчества

?

18 [апреля]

Тарас Шевченко

Получил милейшее письмо от милейшего Сергея Тимофеевича Аксакова, на которое буду отвечать завтра, – сегодня я увлекся своею «Лунатикою». Если бы не помешал обязательный Сошальский, то я кончил бы «Лунатику». Но, увы, нужно было оставить невещественное слово и приняться за вещественное дело, т, е. за увесистый обед.

Вечером с тем же обязательным Сошальским поехали мы к милой и талантливо-голосистой певице мадмуазель Грубнер. Там встретился я с Бенедиктовым, Даргомыжским и с архитектором Куз[ь]миным, старым и хорошим знакомым. Музыкальное наслаждение заключилось смешным и приторным мяуканьем Даргомыжского. Точно мышонок в когтях кота. А ему аплодируют. Странные люди эти меломаны. А еще страннее такие певцы, как Даргомыжский.


Примітки

Получил милейшее письмо от милейшего Сергея Тимофеевича Аксакова, на которое буду отвечать завтра… – На лист С.Т. Аксакова від 14 квітня 1858 р. [Листи до Тараса Шевченка. – С. 117] Шевченко відповів 25 квітня 1858 р.

увлекся своею «Лунатикою». – Автограф чи списки твору з такою назвою не відомі. Проти цього запису рукою М. Лазаревського зазначено: «Как-то где-то совсем пропала».

мадмуазель Грубнер. – Йдеться про Ізабеллу Львівну Грінберг (1833–1877) – обдаровану петербурзьку співачку, ученицю М.І. Глинки. І.Л. Грінберг брала участь в аматорській виставі, що відбулася 13 квітня 1857 р. в Академії мистецтв для збору коштів на користь Шевченка у зв’язку із очікуваним звільненням його із заслання. Шевченко намалював її портрет (не зберігся). Співачка мешкала в будинку Чичагової на Кірочній вулиці; сучасна адреса – вулиця Салтикова-Щедріна, 30 [Жур П. Шевченківський Петербург. – С 137].

Даргомижський Олександр Сергійович (1813–1869) – російський композитор. О.С Даргомижський любив виконувати свої твори. У нього «был истинно композиторский голос: несколько хороших, высочайших теноровых нот, а остальной регистр слабоватый, хрипловатый и какой-то смешной по звуку…» [Кюи Ц.А. Русский романс. – М., 1896. – С. 34– 35]. «Пискливе сопрано» О.С. Даргомижського відзначав М.І. Глинка. Негативна оцінка, висловлена Шевченком у щоденнику, стосувалася лише співу композитора, однак не творчості, яку він, за свідченням М.Й. Микешина, «глибоко цінував» [Спогади про Тараса Шевченка. – С. 342].

Кузьмін Роман Іванович (1811–1867) – російський архітектор, закінчив Академію мистецтв, удосконалював майстерність у країнах Європи (повернувся 1840 р.). Р.І. Кузьмін збудував новий будинок Медико-хірургічної академії, перебудував і обновив Гатчинський палац, збудував собор у Гатчині та ін. Був близький до деяких учасників гуртка петрашевців. Шевченко познайомився з ним, вірогідно, в 1840-х роках.

Л. Н. Большаков (за участю Н. О. Вишневської)