Котляревський Іван Петрович

Іван Петрович Котляревський (29 серпня (9 вересня) 1769 р. – 29 жовтня (10 листопада) 1838 р.) – український поет і драматург.

Народився він у Полтаві в родині дрібного службовця. З Полтавою пов’язане більша частина його життя. В 1780 – 1789 рр. він навчався у Полтавській семінарії, в 1789 – 1794 рр. служив у канцелярії, в 1794 – 1796 роках учителював у панських маєтках, в 1796 – 1808 роках перебував на воєнній службі і брав участь у війні проти Туреччини в 1806 р.

Вийшовши у відставку в 1808 р., Котляревський безуспішно намагався знайти службу в Петербурзі. В 1810 – 1835 роках він знову служив у Полтаві в різних освітніх та благодійних установах. Помер він у 1838 році, похований у Полтаві (його могила дбайливо зберігається досі).

Літературна спадщина Котляревського кількісно дуже невелика. Центральне місце в ній займає «Енеїда» – бурлескна переробка одноіменної поеми Вергілія. Перу Котляревського-драматурга належать дві маленьких комедії – «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник».

Значення Котляревського в історії української літератури дуже велике. Він цілком справедливо вважається зачинателем нової української літератури, яка почала розвиватись на основі народної розмовної мови. Тому цілком слушно 1798-й рік, коли була надрукована перша, ще недосконала редакція «Енеїди», вважається роком початку нового українського письменства.

Шевченко і Котляревський

1. Вони не були між собою знайомі – ані особисто, ані листовно.

2. В 1838 році Шевченко відгукнувся на смерть Котляревського віршем «На вічну пам’ять Котляревському», в якому дуже високо оцінив заслуги покійного поета.

3. В 1845 році, перебуваючи в Полтаві, Шевченко зарисував садибу І. Котляревського на тлі Успенського собору.

4. У передмові до «Кобзаря», написаній у 1847 р., Шевченко оцінив стан тогочасного українського письменства. Один абзац присвячено «Енеїді», оцінка якої стала більш стриманою.

5. В 1853 р. у повісті «Наймичка» Шевченко порівнював свою Лукію з Венерою-маркітанткою з «Енеїди». Цитати він робив з пам’яті, тому вони приблизні.

6. В 1855 р. у повісті «Близнюки» Шевченко устами свого персонажа – Никифора Сокири – висловив критичне ставлення до панегірика І. Котляревського на честь О. Куракіна. Ця «Пісня» була вперше надрукована у 1849 р. у Львові; цієї публікації Шевченко, напевно, не знав і знав про неї з рукописної традиції.

7. В тій же повісті «Близнюки» Котляревський зображений як дієва особа, опікун Полтавської гімназії.

8. Ще одна цитата з «Енеїди» дана у повісті «Художник» (1856 р.).

9. Дослідники вважають, що творчість Котляревського мала певний вплив на Шевченка. Найбільш прозоро цей зв’язок простежується між п’єсами «» та «Назар Стодоля».

Всі твори І. Котляревського на сайті «».

М. Ж., 22 вересня 2014 р.