Логотип сайта «Тарас Шевченко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Журнал / Лютий 1858 р. / 5 лютого

Журнал

Лютий 1858 р.

5 лютого

Тарас Шевченко

Я бачив її вві сні. Чи на добре це? Ніби вона сліпа жебрачка, але така молода та гарненька, стоїть під якоюсь огорожею чи парканом і Христа ради простягає руку. Я хотів підійти з якимись дрібними грішми, але раптом вона щезла. Це – продовження ролі Антуанети, нічого більше.

Увечері був у Татарінова. Белов і Татарінов грали в чотири руки увертюру з «Вільгельма Телля» і з «Фрейшюца», а потім деякі релігійні композиції Гайдна. Божественний Гайдн! Божественна музика!

Після музики зайшла мова про театр і про талант моєї любої Піунової. Спочатку я слухав з приємністю, як її хвалили, а потім мені стало так сумно, що я хотів піти геть. Що б це могло значити? Чи не заздрість? Нерозумно, безглуздо ревнувати акторку до глядачів, бо її справжнім коханцем повинна бути публіка, а чоловік – другом.

В кінці вечора господар прочитав нам пісню Беранже, перекладену Ленським під назвою «Старый холостяк». Мені вона дуже сподобалась, мабуть тому, що я, коли не одружуся з моєю укоханою артисткою, буду примушений перейти до цієї нешановної категорії.

Старый холостяк.

(Беранже).

Десятый час, пора на боковую,

Маланьюшка, поди ко мне душа;

Сем-ка тебя разочек поцелую…

Кухарочка, а как ведь хороша!

Мне кажется, ты видишь и по взгляду,

Что стал бодрей я в эти шесть недель…

Свари-ка мне с ванилью шоколаду

Да приготовь мою постель.

Маланьюшка, ты не дивись нимало,

Что я хочу служанкой быть любим:

Я в старину ухаживал бывало

За личком, дрянь перед твоим.

Что есть любовь, пять лет не знал я сряду,

А прежних чувств все не проходить хмель.

Свари-ка мне с ванилью шоколаду

Да приготовь мою постель.

Дружочек, будь со мною без отлучки,

Ты с этих пор на кухне не слуга,

И можно ли, чтоб эти щечки, ручки

Коптилися весь день у очага?

Я дам тебе хорошую награду,

Одену так, как лучшую мамзель…

Свари-ка мне с ванилью шоколаду

Да приготовь мою постель.

Что слышу я? опять ответ всегдашний:

– Да полноте! как можно! стыд какой!

Сударыня, я знаю ваши шашни

С Петрушкою, племянника слугой!…

В знакомстве с ним ни складу нет, ни ладу,

Того смотри, что сядешь тут на мель…

Свари-ка мне с ванилью шоколаду

Да приготовь мою постель.

Маланьюшка! ты на мое желанье

Без дальних слов должна бы отвечать,

Вот видишь ли: я скоро завещанье

Духовное намерен написать.

Чем приводить хозяина в досаду,

Пойми, мой друг, его благую цель…

Свари-ка мне с ванилью шоколаду

Да приготовь мою постель.

А, наконец, мои приятны ласки…

Но… Как я слаб!… Проклятие судьбе!…

Не плачь, душа; я не боюсь огласки

И немощен женюся на тебе.

Пожалуйста, в крови моей прохладу

Хоть как-нибудь поразогрей, мамзель…

Свари-ка мне с ванилью шоколаду

Да приготовь мою постель.

Попередній розділ | Зміст | Наступний розділ

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2009 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 844

Модифіковано : 31.10.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.