132
Тарас Шевченко
Варіанти тексту
|
||
Чи є що краще, лучше в світі,
Як укупі жити,
Братам добрим добро певне
Пожить, не ділити?
Яко миро добровонне
З голови честної
На бороду Аароню
Спадає росою
І на шитії омети
Ризи дорогої;
Або роси Єрмонськії
На святії гори
Високії Сіонськії
Спадають і творять
Добро тварям земнородним,
І землі, і людям, –
Отак братів благих своїх
Господь не забуде,
Воцариться в дому тихім,
В сім’ї тій великій,
І пошле їм добру долю
Од віка довіка.
Примітки
Псалом 132. – Гімн злагоді й братерству, написаний, коли Давид переніс до своєї столиці священний Ковчег Завіту, завдяки чому Єрусалим став релігійним центром, який об’єднував всі давньоєврейські племена в один народ.
Аарон – першосвященик іудейської релігії. Згадки про миропомазання його пророком Мойсеєм є в кількох книгах Біблії: «І вилив з оливи помазання на Ааронову голову, та й помазав його, щоб його посвятити» (Левіт. Гл. 8. В. 12).
шитії омети… – гаптовані поли одягу.
роси Єрмонськії… – Єрмон (Хермон) – найвища гірська вершина в Сирії, на схилах якої буяла розкішна рослинність. Живлюща роса – біблійний символ добробуту й Божого благословення.
святії гори Високії Сіонськії… – гора Сіон в Єрусалимі, на якій Давид побудував свою резиденцію, центр давньоєврейської держави.