4.01.1861 р. До М. К. Чалого
|
4 генваря 1861. |
Вельми шануємий Михайло Корнієвич!
Посилаю вам на показ 10 экз[емпляров] мого «Букваря», а из конторы транспортов вы получите 1000 экз[емпляров]. Добре було б, якби можна розпустить його по уездных та по сельских школах. Та вже що хочете, те і робіть з ним, а як Бог поможе, зберете за його гроші, то положіть їх в касу ваших воскресных школ.
Я і чув, і читав, що високопреосвященний Арсеній дуже возревновав о сельских школах и жалуется, що не печатають дешевих букварів. Покажіть йому мій «Букварь», і якщо вподобається, то я і йому пришлю хоч 5000 екз[емплярів], звичайно, за гроші, бо це не моє добро, а добро наших убогих воскресных школ. Так і скажіть йому.
Думка єсть за «Букварем» напечатать лічбу (арифметику) – і ціни, і величини такої ж, як і «Букварь». За лічбою – етнографію і географію в 5 копійок. А історію, тілько нашу, може, вбгаю в 10 копійок. Якби Бог поміг оце мале діло зробить, то велике б само зробилося.
Старе ледащо таки спромоглося на аркуш паперу та вже так його змережав, що й курці нема де клюнуть, та так по-письменному, що я насилу второпав. Кланяюсь і йому, і його жінці. Те, що просив він, може, зробиться. Бувайте здорові! нехай вам Бог помагає на все добре. Низенько кланяюсь вашій жінці і вам.
Искренний ваш Т. Шевченко
Чи був мій брат у вас і що він там зробив з своїми недолітками?
Примітки
Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 860).
Вперше надруковано (з неточностями) в журналі «Основа» (1862. – № 6. – с. 26).
Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 443 – 444.
Посилаю вам на показ… мого «Букваря»… – Див. примітку до листа до Д. С. Каменецького від 18 листопада 1860 р.
Я і чув, і читав, що високопреосвященний Арсеній дуже возревновав о сельских школах и жалуется, що не печатають дешевих букварів. – Насправді митрополит київський Арсеній (Москвін Федір Павлович, 1795 – 1876) дбав не про освіту для народу, а про те, щоб ні в якому разі не випустити її з-під контролю церкви, й тому всіляко боровся проти світської школи на селі. Не підтримав він і поширення Шевченкового букваря:
«Наш поэт, в простоте душевной, поверил рекламам “Киевских епархиальных ведомостей” и думал, что митрополит Арсений в самом деле распинается за народное образование, а между тем он был не светильником, а гасителем народного образования в своей епархии. Служившие в то время по учебному ведомству хорошо помнят воздвигнутый им крестовый поход против школ и учителей министерства народного просвещения в Юго-Западном крае. 1300 школ в киевской епархии существовали тогда и теперь продолжают существовать только на бумаге, а не в действительности… Когда митрополиту поднесена была азбука Шевченка, он спросил, не прикасаясь к книге: “что это?” – “Букварь, ваше высокопреосвященство!” Взглянув мельком на обложку букваря, он только промолвил: “а, южнорусский!..”» [Чалый М. К. Жизнь и произведения Тараса Шевченка. – с. 181].
Думка есть… напечатать лічбу… етнографію і географію… історію… – Цей намір Шевченкові не судилося здійснити.
Старе ледащо таки спромоглося на аркуш паперу… – Йдеться про лист І. М. Сошенка від 13 грудня 1860 р. [Листи до Тараса Шевченка. – С. 173 – 174], в якому він звернувся до Шевченка з проханням допомогти придбати для гімназії учбові посібники з малювання та італійські олівці. Здійснити це Шевченкові не вдалося через хворобу.
Чи був мій брат у вас… – Див. лист до В. Г. Шевченка від 2 грудня 1860 р. та примітку до нього.
М. М. Павлюк
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 216 – 217 (текст), с. 526 – 527 (примітки).