2 квітня

Тарас Шевченко

У першій годині Сошальський повіз мене до землячки Ю. В. Смирнової. Я знав її наївною, милою інституткою в 1845 році. А тепер – чорт-зна-що: претензія на паню, а в дійсності й на порядну покоївку не схожа. Від Смирнової заїхали до Градовича. Теж старий знайомий. Від Градовича зайшов я вже без Сошальського до трактиру Палкіна, пообідав і пішов додому.

Увечері в цирку-театрі дивився і слухав «Бронзового коня». Вистава пишна, а більш нічого. Тільки старий Петров та Семен славно підтримали «Бронзового коня», а решта – ка-зна-що.