Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

12 квітня

Тарас Шевченко

Сніг, сльота, гидота. Не зважаючи на це все, ми, себто я, Семен і М. Лазаревський, пішли до Академії оглядати виставу. А щоб не застудитись, завернули до Смурова, випили по чарці джину й проковтнули по десятку устриць.

З вистави пішли ми до графині [Настасії] [Іванівни] на проханий обід, який вона справляла для своїх близьких численних приятелів з нагоди мого повороту. За обідом граф Ф[едір] [Петрович] промовив коротеньке слово на честь милостивого царя. А на честь моєї невільної довготерпеливості виголосив майже ліберальне слово Микола Дмитрович Старов, потім Щербина, а наприкінці сама графиня [Настасія] [Іванівна]. Мені було і приємно, і разом із тим ніяково. Я не ждав для себе такої великої честі. Для мене це була цілковита несподіванка. Семен завважив, що за столом всі були бліді, худі й зелені, крім нещасного вигнанця, себто мене. Кумедний контраст.

По обіді повіз мене Сошальський до землячки М. С. Кржисевич, а в годині першій – до Бореля. А від Бореля – до Адольфіни, де я його й покинув.