Логотип сайта «Тарас Шевченко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Кобзар / 1859 р. / N. N. («Така, як ти, колись лілея…»)

Кобзар

1859 р.

N. N. («Така, як ти, колись лілея…»)

Тарас Шевченко

Така, як ти, колись лілея

На Іордані процвіла,

І воплотила, пронесла

Святеє слово над землею.

Якби то й ти, дністровий цвіте…

Ні, ні! Крий Боже! Розіпнуть.

В Сибір в кайданах поведуть.

І ти, мій цвіте неукритий…

Не вимовлю…

Веселий рай

Пошли їй, Господи, подай!

Подай їй долю на сім світі

І більш нічого не давай.

Та не бери її весною

В свій рай небесний, не бери,

А дай твоєю красотою

Надивуватись на землі.

19 апреля 1859


Примітки

Джерело тексту:

– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 237).

Подається за «Більшою книжкою».

Дата в «Більшій книжці»: «19 апреля 1859».

Датується: 19 квітня 1859 р., С.-Петербург.

Первісний автограф не відомий. Найраніший текст – чистовий автограф у «Більшій книжці», переписаний туди 19 квітня 1859 р. Цей текст – остаточний.

В журналі «Наше минуле» (1919. – № 1/2. – С. 22) опубліковано копію, виконану Г. М. Честахівським, пізніше втрачену. Вона містить дрібні відміни від основного тексту (рядки 11–12: «Подай їй, Господи, подай, Пошли їй долю на сім світі…»). Якщо це не випадкова перестановка початку рядків, то не виключено, що Г. Честахівський мав інший автограф, нині втрачений.

Вперше надруковано у виданні: Кобзар з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина. – Прага, 1876. – С. 212, за «Більшою книжкою». За цим виданням зроблено рукописні копії: у збірнику невідомою рукою без назви, Полтава, 1889 (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 84, с. 102–103); у збірці кінця XIX ст. «З Шевченкового Кобзаря» рукою Б. Д. Грінченка та інших (Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, І, № 31559, с 90); у збірнику без назви й дати (Національний музей Тараса Шевченка, А-548, с. 40–41).

Як свідчить у приписці до згаданої копії Г. Честахівський, вірш присвячено дівчині, дочці священика Крупицького, яку Шевченко зустрів на вечорі в Медико-хірургічній академії у квітні 1859 р.

Така, як ти, колись лілея На Іордані процвіла… – Поет має на увазі молоду Марію, майбутню матір Христа; очевидно, він уже тоді, навесні 1959 р., повернувся до задуму поеми «Марія» (про це свідчать і відповідні фрагменти поеми «Неофіти»), яку він написав у жовтні–листопаді цього ж року.

Якби то й ти, дністровий цвіте… Ні, ні! Крий Боже! Розіпнуть. В Сибір в кайданах поведуть. – Аналогія між подвигом матері Христа, Марії, і героїзмом сучасної поету молоді, що провадила агітацію і займалась просвітництвом народу, не відступивши перед загрозою царської розправи, тягне за собою передбачення такої ж долі й для героїні вірша – в разі, якщо й вона вступить на цей саможертовний шлях.

В. Л. Смілянська

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 285 (канонічний текст), с. 711 (примітки).

Стежки

1859 р.

Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш

Кобзар

Попередній | Перелік віршів | Наступний

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2009 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 1794

Модифіковано : 10.09.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.