Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

22.01.1844 р. До М. А. Маркевича

22 січня 1844 р. Вейсбахівка

Ми, по милости Господней, гетьман, повеліваємо вам – деркач в с.ку! – щоб ви – генеральний обозний! – прибули до нас сьогодня, коли можно, а не то завтра – у Безбуховку – до гетьмана.

Т. Шевченко рукою власною

Полковник компанійський – Корба.

Января 22-го дня, року 1844-го

Генеральний старшина Вихтор Мочеморденко.

Військовий ієсаул Яків Дибайло. На першому аркуші:

На першому аркуші:

Великоможному панові генеральному обозному Маркевичу добродієві

Універсал в Туровку.


Примітки

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 198).

Вперше надруковано в журналі «Глобус» (1928. – № 5. – с. 70).

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. – К., 1929. – Т. 3. – с. 17 – 18.

Лист написаний рукою В. О. Закревського. Після слова «вам» три слова густо закреслені. Під текстом підпис Шевченка – «Т. Шевченко, рукою власною». Шевченкові також належить одно слово в тексті. Всі інші підписи зробив В. О. Закревський. На звороті другого аркуша – звернена до Шевченка віршована відповідь М. А. Маркевича [Листи до Тараса Шевченка. – С. 17].

Ми, по милости Господней, гетьман, повеліваємо вам… – Адресований М. А. Маркевичу лист пародіює стиль гетьманських універсалів. Універсал (від лат. universalis – загальний) – документ, що має характер маніфесту або розпорядчого адміністративно-політичного акту. Універсали видавали в XVII – XVIII ст. у феодальній Польщі король, а в Україні – гетьман (іноді полковники). За «гетьмана» в листі підписався Шевченко, перед іншими прізвищами названо різні високі адміністративно-військові посади в козацькому війську.

Безбуховка – тобто Вейсбахівка, містечко Прилуцького повіту Полтавської губернії (тепер село Білорічиця Прилуцького району Чернігівської області), маєток полковника, згодом генерал-майора І. М. Корбе.

Полковник компанійський – Корба. – І. М. Корбе. Військова посада в цьому жартівливому підпису походить від компанійських полків – найманих («охотницьких») кінних полків у Лівобережній Україні (створені гетьманською адміністрацією на початку 70-х років XVII ст., вони існували до 70-х років XVIII ст.). Однією з функцій компанійських полків була охорона гетьмана та його резиденції, сторожова служба тощо.

Генеральний старшина Вихтор Мочеморденко. – В. О. Закревський. Відомий як організатор і «старшина» «товариства мочемордія». Форма його підпису в листі – від назви цього товариства.

Військовий ієсаул Яків Дибаймо. – Ротмістр граф Яків Петрович де Бальмен.

Турівка – село Прилуцького повіту Полтавської губернії (тепер Яготинського району Київської області), де був маєток М. А. Маркевича.

Н. П. Чамата

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 221 (текст), с. 533 – 534 (примітки).