Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

8 – 10.06.1844 р. До В. М. Репніної

8 – 10 червня 1844 р. С.-Петербург

Будущей весною, коли Бог поможет окончить дело с владельцем братьев, тогда-то приеду в Малороссию. А коли нет, то и сам не знаю, куда я поеду. Теперь же, кроме льстивых, подлых писем помещику моих родственников, я ничего не пишу, искусство оставил в прошлом, а в Академию прихожу как на покой; горько, ужасно горько, но быть так, коли иначе не делается.


Примітки

Подається за копією листа В. М. Репніної до О. В. Капніста від 20 червня 1844 р., зробленої К. Д. Кононенком [Державний архів Полтавської області, ф. 1505, оп. 1, спр. 437, арк. 90 – 91].

Датується на підставі слів В. М. Репніної в листі до О. В. Капніста від 20 червня 1844 р.: «Вчера получила его письмо», тобто 19 червня, а написано листа, звичайно ж, раніше (пошта із Петербурга доставлялася через 9 – 10 днів), орієнтовно: 8 – 10 червня 1844 р., С.-Петербург.

У листі до О. В. Капніста від 20 червня 1844 р. В. М. Репніна навела два уривки з листа Шевченка, які подаються у цьому виданні. Через два місяці, 20 серпня 1844 р., в листі до Шарля Ейнара вона знову згадала цього листа:

«Получила я также два письма от Шевченка, хорошие и очень грустные письма: он, бедный, хлопочет о том, чтобы сделать своих братьев свободными людьми! Вы поймете без моих пояснений, что должна чувствовать его душа» [Русские пропилеи. – С. 252].

Ще про один лист В. Репніна писала до художниці Псьол Глафіри Іванівни (1823 – 1886) 4 серпня 1844 р.:

«Я получила сегодня хорошее письмо от Шевченко, который пишет мне снова о своих братьях: видно, что это его доминирующая мысль – а мы еще сомневались в нем» [Прийма Ф. Я. Шевченко в работе над «Живописной Украиной» // Збірник праць четвертої наукової шевченківської конференції. – К., 1956. – с. 274].

Вперше надруковано в статті: З листування Т. Г. Шевченка / Подав В. Бородін // Радянське літературознавство. – 1965. – № 7. – С. 80 – 83.

Вперше вводиться до зібрання творів у цьому виданні.

окончить дело с владельцем братьев… – Тобто викупити на волю братів Микиту і Йосипа у поміщика П. В. Енгельгардта. «Владелец его братьев, – писала В. М. Репніна О. В. Капністу в листі від 20 червня 1844 р., – желает получить 2000 рублей чистыми деньгами». Такої суми у Шевченка, звичайно, не було, і він не зміг викупити братів на волю.

искусство оставил в прошлом… – У цей час Шевченко вже знав, що в Італію за рахунок Академії мистецтв не поїде. Справа з викупом братів не посувалася. Все це зумовило гнітючий настрій.

В. Є. Шубравський

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 27 (текст), с. 322 – 323 (примітки).