Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

22.03.1845 р. До ради Академії мистецтв

22 березня 1845 р. С.-Петербург 22 марта 1845

В Совет Императорской Академии художеств

ученика г. профессора К. П. Брюллова

Тараса Шевченки

Прошение

Обучаясь живописи исторической под руководством г. профессора К. П. Брюллова и желая получить звание художника, почему представляю при сем свои работы, прошу удостоить меня просимого звания.

Тарас Шевченко


Примітки

Подається за оригіналом (Національний музей Тараса Шевченка, № а-61, арк. 1). Рукопис невідомої особи з підписом Шевченка: «Тарас Шевченко».

Вперше надруковано в «Записках Наукового товариства імені Шевченка» (1914. – Т. 119-120. – с. 62 – 63) з помилковим твердженням, ніби прохання написано власноручно Шевченком.

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. – К., 1929. – Т. 3. – с. 23.

Обучаясь… под руководством г. профессора К. П. Брюллова… – Див. примітку до листа до Правління Академії мистецтв від 3 червня 1839 р.

желая получить звание художника… – Звання класного художника після закінчення повного курсу навчання надавали учням, яким присуджували золоту медаль, звання некласного – срібну. Шевченко був нагороджений трьома срібними медалями. У виписці з журналу Ради Академії мистецтв про надання йому звання некласного художника від 22 березня 1845 р. зазначалося:

«Определено: Поскольку Шевченко известен Совету по своим работам и награжден уже за успехи в живописи серебряною медалью 2-го достоинства, то удостоить его звания неклассного художника и представить на утверждение общему собранию Академии» [Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. – С. 66].

Ухвалу Ради Академії мистецтв затверджено загальними зборами Академії (18 листопада) і виписано Шевченкові атестат (10 грудня 1845 р.), в якому вказувалося, що Шевченко

«возведен в звание неклассного художника и утвержден в оном Публичным Собранием Академии […] с правом по силе всемилостивейше дарованной Академии художеств привилегии пользоваться с потомством его вечною и совершенною свободою и вольностию и вступить в службу, в какую он сам, как свободный художник, пожелает» [Тарас Шевченко. Документи та матеріали до біографії. – С. 73].

Т. М. Різниченко

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 228 (текст), с. 539 – 540 (примітки).