Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

11 січня

Тарас Шевченко

Сьогодні субота. Щосуботи я й премила К. Б. Піунова обідаємо в М. О. Дорохової. Але сьогодні я мушу відмовитися від цієї радості, і моя мила товаришка пішла сама з портретом М. С. Щепкіна, якого прислав він, як подарунок, Марії Олександрівні. Я ж поїхав одпроважувати мого симпатично-благородного капітана В. В. Кішкіна до першої станції по казанському шляху.

Сумно розлучатися з такими добрими людьми, як цей симпатичний Кішкін. Вернувшись додому, я почував себе зовсім сиротою. Але моя тяжка самота недовго тяглася; я скоро пригадав, що я – один із найщасливіших на цьому світі. М. С. Щепкін, від’їжджаючи з Нижнього, просив мене полюбити його милу Тетясю, себто Піунову. І я буквально виконав його дружнє прохання. А сьогодні, прощаючись зо мною, Кішкін із сльозами на очах просив мене полюбити його лагідну улюбленицю Вареньку Остафьєву. І з такими обов’язками я нуджуся! Дурень, дурень, – а в школі вчився.

Остафьєва виїхала кудись із міста, і я в шостій годині ввечері пішов до Піунової; застав її вдома; продиктував їй вірші Курочкіна: «Как в наши лучшие года», а вона прочитала мені деякі твори Кольцова, а потім мало не всі байки Крилова. Мене захопив цей імпровізований літературний вечір, і я прийшов додому зовсім щасливий. Вона любить голосно читати – отже піде далеко в своєму мистецтві. Дай, Боже, щоб моє пророцтво справдилось.