«Неначе степом чумаки…»
Тарас Шевченко
Варіанти тексту
|
||
Неначе степом чумаки
Уосени верству проходять,
Так і мене минають годи,
А я й байдуже. Книжечки
Мережаю та начиняю
Таки віршами. Розважаю
Дурную голову свою,
Та кайдани собі кую
(Як ці добродії дознають).
Та вже ж нехай хоч розіпнуть,
А я без вірші не улежу.
Уже два года промережав
І третій в добрий час почну.
Примітки
Джерела тексту:
– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 225) [«Мала книжка»];
– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 119) [«Більша книжка»].
Подається за «Більшою книжкою».
Автографи не датовано.
Датується за місцем автографа в «Малій книжці» серед творів 1849 р. та часом перебування Шевченка (під час зимівлі Аральської описової експедиції на Косаралі в 1848–1849 рр.) в Раїмі з січня по квітень 1849 р., орієнтовно: січень – квітень 1849 р., Раїм.
Найраніший відомий текст – чистовий автограф у «Малій книжці», до якої Шевченко переписав вірш без номера першим у першому зшитку за 1849 рік, орієнтовно наприкінці 1849 – на початку 1850 року, з невідомого ранішого автографа. Пізніше, очевидно у 1857 р., наприкінці свого перебування на засланні, в Новопетровському укріпленні, він олівцем замінив два слова в рядку 6, вставив слово в останньому рядку 13. У 1885 р., не раніше 18 березня і не пізніше 22 листопада, Шевченко переписав твір з «Малої книжки» до «Більшої книжки» зі змінами у рядках 2–4, 10–13. Під час переписування він зробив виправлення у рядках 3, 10, виправив описку в рядку 3.
Вперше надруковано за «Більшою книжкою» з незначною відміною рядку 12 («годи» замість «года») у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 444 і того ж року за цим виданням у книжці: Поезії Тараса Шевченка / Львів, 1867. – Т. 2. – С. 235.
Відомий нам список вірша «Неначе степом чумаки…» у рукописній збірці, тепер неповній, віршів та поем другої половини XIX ст. (Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, І, 7445, арк. 6 звор.) походить від перших публікацій.
Н. П. Чамата
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 170 (канонічний текст), с. 450 – 451 (варіанти), с. 664 – 665 (примітки).