«Зацвіла в долині…»
Тарас Шевченко
Варіанти тексту
|
||
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Почула дівчина,
І в білій свитині
3 біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
І вийшов до неї
З зеленого гаю
Козак молоденький;
Цілує, вітає,
І йдуть по долині
І йдучи співають.
Як діточок двоє,
Під тую калину
Прийшли, посідали
І поціловались.
Якого ж ми раю
У Бога благаєм?
Рай у серце лізе,
А ми в церкву лізем,
Заплющивши очі, –
Такого не хочем.
Сказав би я правду,
Та що з неї буде?
Самому завадить,
А попам та людям
Однаково буде.
Примітки
Джерела тексту:
– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 262–263) [«Мала книжка»];
– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 130).
Подається за «Більшою книжкою».
Автографи не датовано.
Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1849 р. (під № 9 у третьому зшитку за 1849 рік) та за часом перебування Шевченка в Раїмі в січні – квітні 1849 р., орієнтовно: січень – квітень 1849 р., Раїм.
Найраніший відомий текст – автограф у «Малій книжці», куди вірш переписано з невідомого автографа в Оренбурзі не раніше 1 листопада 1849 р., коли поет повернувся з Аральської описової експедиції, і не пізніше дня його арешту – 23 квітня 1850 р. Невдовзі по переписуванні Шевченко вписав після рядка 17 новий рядок: «Тихою ходою» й виправив рядок 32. У 1858 р., не раніше 18 березня й не пізніше 22 листопада, Шевченко переписав вірш з кількома виправленнями з «Малої книжки» до «Більшої книжки», текст якої остаточний.
З «Малої книжки» вірш переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими, за свідченням О. Я. Кониського, виправленнями Шевченка кінця 50-х років XIX ст., що належав Л М. Жемчужникову і тепер не відомий. Наведені О. Я. Кониським уривки відповідають тексту «Малої книжки» [Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – 1901. – Кн. 1. – С. 13].
Вперше надруковано у журналі «Основа» (1862. – № 1. – С. 5–6) за «Більшою книжкою» без останніх дев’яти рядків і з редакторською кон’єктурою з огляду на цензуру у рядку 24: «[На світі] благаєм?».
Уперше введено до збірки творів у виданні: Кобзарь Т. Шевченка / Коштом Д Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 457, де подано за «Більшою книжкою» без останніх дев’яти рядків.
В. Л. Смілянська
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 192 (канонічний текст), с. 458 – 459 (варіанти), с. 672 (примітки).