Логотип сайта «Тарас Шевченко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Кобзар / 1849 р. / «Заросли шляхи тернами…»

Кобзар

1849 р.

«Заросли шляхи тернами…»

Тарас Шевченко

X

Варіанти тексту

Опис варіантів

Заросли шляхи тернами

На тую країну,

Мабуть, я її навіки,

Навіки покинув.

Мабуть, мені не вернутись

Ніколи додому?

Мабуть, мені доведеться

Читати самому

Оці думи? Боже милий!

Тяжко мені жити!

Маю серце широкеє –

Ні з ким поділити!

Не дав єси мені долі,

Молодої долі!

Не давав єси ніколи,

Ніколи! ніколи!

Не дав серця молодого

З тим серцем дівочим

Поєднати! – Минулися

Мої дні і ночі

Без радості, молодії!

Так собі минули

На чужині. Не найшлося

З ким серцем ділитись,

А тепер не маю навіть

З ким поговорити!..

Тяжко мені, Боже милий,

Носити самому

Оці думи. І не ділить

Ні з ким, і нікому

Не сказать святого слова,

І душу убогу

Не радовать, і не корить

Чоловіка злого.

І умерти!.. О Господи!

Дай мені хоч глянуть

На народ отой убитий,

На тую Украйну!


Примітки

Джерело тексту:

– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 260–261) [«Мала книжка»].

Подається за «Малою книжкою».

Автограф не датовано.

Датується за місцем твору у «Малій книжці» серед творів 1849 р. (під № 8 у третьому зшитку за 1849 рік) та часом перебування Шевченка в Раїмі в січні – квітні 1849 р., орієнтовно: січень – квітень 1849 р., Раїм.

Найраніший відомий текст – автограф у «Малій книжці», куди вірш переписано з невідомого автографа в Оренбурзі не раніше 1 листопада 1849 р., після повернення поета з Аральської описової експедиції, і не пізніше дня його арешту – 23 квітня 1850 р. У тексті «Малої книжки» після рядка 38 й розчерку, яким Шевченко позначив закінчення тексту, дописано ще три рядки, які становлять паралельний до рядків 36–38 варіант:

Не дай мені згинуть

На чужині, дай хоч глянуть

На тую країну.

До «Більшої книжки» твір не переписано.

З «Малої книжки» вірш переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими, за свідченням О. Я. Кониського, виправленнями Шевченка кінця 50-х років XIX ст., що належав Л. М. Жемчужникову і тепер не відомий. Уривки, наведені з нього О. Кониським, відповідають тексту «Малої книжки», за винятком рядків 2 («На тую Вкраїну») та 37 («На народ отой убогий». Див.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори. – Записки Наукового товариства імені Шевченка. – 1901. – Кн. 1. – С. 13).

Рядки 36–38 (паралельний пізніший варіант), дописані в «Малій книжці» після завершального розчерку, подано Кониським і за списком у переробленому (можливо, Шевченком) вигляді:

Не дай мені згинуть

Отут на чужині! [Там само. – С. 13].

Вперше надруковано у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 509–510, де подано за «Малою книжкою».

В. Л. Смілянська

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 191 (канонічний текст), с. 457 – 458 (варіанти), с. 671 – 672 (примітки).

Стежки

1849 р.

Попередній вірш | Перелік віршів | Наступний вірш

Кобзар

Попередній | Перелік віршів | Наступний

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2009 – 2019 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2961

Модифіковано : 2.09.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.