Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

«Мала книжка»

Тарас Шевченко

. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Ми вкупі гралися, росли

Маленькими собі любились.

А матері на нас дивились

Та, може, думали – колись

Одружимо їх. Не вгадали.

Старі зараннє повмирали,

А ми малими розійшлись

Та вже й не сходились ніколи.

Мене по волі і неволі

Носило всюди, занесло

На старість ледве у село,

У те село, у ту хатину,

Де мати в тяжкую годину

Гріхом, сердешна, понесла,

На безталання сповила

І яр, і гребля, і тополі

І над криницею верба.

Нагнулася, як та журба

В далекій катар[ж]ній неволі.

Ставок, гребелька, і вітряк

З-за гаю крилами махає.

І дуб зелений, мов козак

Із гаю вийшов та й гуляє

Попід горою. По горі

Садочок темний, а в садочку

Лежать собі у холодочку,

Мов у Раю, мої старі.

Хрести дубові посхилялись,

Слова дощем позамивало,

Не мудрі, думаю, слова!

– А що пак, брате, чи жива

Ота Оксаночка чорнява,

Що з нами бігала гулять? –

– Еге, вдовівна кучерява?

Не знаю, як тобі й сказать,

Вона була помандрувала

За москалем, та знов верта[лась].

Така острижена прийшла,

В старій шинелі, помарніла,

Уже либонь і одуріла,

Та знову десь собі пішла,

Здалась, сердешна, на ігрище!

Сидить, було, та чепуриться,

Та «Отче наш» собі чита,

Як той школяр, та розпліта

Неначе коси. У черниці,

Казали, в Чигирин пішла,

Та, думаю, таке ледащо

І там не треба, так, нізащо,

Занапастилася, звелась,

А що за дівчина була!!

Так так що краля! І невбога,

Та талану Господь не дав!


Примітки

Джерело тексту:

– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 212–214).