«Ой діброво – темний гаю!…»
Тарас Шевченко
Ой діброво – темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік… Багатого
Собі батька маєш.
Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом –
Аж сам собі дивується
На свою діброву…
Надивившись на доненьку
Любу, молодую,
Возьме її та й огорне
В ризу золотую
І сповиє дорогою
Білою габою –
Та й спать ляже, втомившися
Турбою такою.
Примітки
Джерело тексту:
– список В. М. Білозерського з виправленнями Шевченка в «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 289–290).
Подається за «Більшою книжкою».
Дата в списку: «15 стичня 1860. СПб.».
Датується за цим списком: 15 січня 1860 р., С.-Петербург.
Автограф, з якого вірш переписано до «Більшої книжки», не відомий. Твір позначено цифрою «II», перед ним під порядковим номером «І» рукою В. М. Білозерського переписано вірш «Дівча любе, чорнобриве…».
Вірш є вільним переспівом української народної пісні «Ой дуброво, дубровонько!..», яка побутувала в Галичині й увійшла до альманаху «Русалка Дністровая» [Будапешт, 1837. – С. 35] та (в латинській транскрипції) до збірки Жеготи Паулі «Pieśni ludu ruskiego w Galicji» [Lwów, 1839. – С. 44]. В польському перекладі опублікована у збірці Яна Чечота «Piosnki wieśniacze znad Niemna, Dniepra i Dniestra» (N 62).
За яким джерелом зроблено переспів Шевченка, не відомо. Знайомство його з «Русалкою Дністровою» в серпні 1843 р. засвідчене в листі П. Я. Лукашевича до І. М. Вагилевича від 21 вересня 1843 р.: «Коли Вашу листину получил, той час з паном Шевченком читовали Вашого «Мадея», що єсте напечатали в Будині» [Возняк М. Шевченко і Галичина // Україна. – 1930. – № 3–4. – С. 69]. Однак близькість переспіву до фольклорного першоджерела доводить, що поет скористався останнім не з пам’яті, а мав перед собою його текст. Можливо, Шевченка познайомив з ним Е. Желіговський, якому була відома збірка Я. Чечота [див.: Мальдіс А. Й., Мартинова Е. М. Творча співдружність революційних демократів: Шевченко і Желіговський // Рад. літературознавство. – 1964. – № 2. – С. 107]. Про зустрічі Шевченка з Желіговський у Петербурзі свідчать записи в щоденнику Шевченка від 28 березня, 11 квітня, 13 травня 1858 р.
Вперше надруковано за «Більшою книжкою» у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 640.
М. М. Павлюк
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 335 (канонічний текст), с. 731 (примітки).