Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Переспіви зі «Слова о полку Ігоревім»

Тарас Шевченко

Плач Ярославни

«З передсвіта до вечора…»


Примітки

Про намір перекласти «Слово о полку Ігоревім» українською мовою Шевченко вперше згадує в листах з Новопетровського укріплення, дізнавшися з газет [Русский инвалид. – 1854. – 22 січня, 2 лютого, 10 лютого; Санкт-Петербургские ведомости. – 1854. – 30 січня] про вихід у світ нового видання пам’ятки Київської Русі у віршованому перекладі М. В. Гербеля сучасною російською мовою: Игорь, князь Северский: Поэма. Перевод Николая Гербеля. – СПб., 1854 [див.: Павлюк М. М. Джерела відомостей Шевченка про «Слово о полку Ігоревім» на засланні // Теория и история литературы: К 100-летию со дня рождения академика А. И. Белецкого. – К., 1985. – С. 220–228]. У листі до А. Й. Козачковського від 14 квітня 1854 р. Шевченко писав: «Давно ворушиться у мене в голові думка, щоб перевести на наш прекрасний український язик «Слово о полку Игоря»» і просив надіслати йому текст в оригіналі. З аналогічним проханням Шевченко звертався в листі до О. М. Бодянського від 1 травня 1854 р., повідомляючи про приїзд до Москви свого знайомого, хорунжого Уральського козачого війська М. Ф. Савичева:

«Він у тебе попросить для мене «Слово о полку Игоря» Максимовича або Шишкова, дай йому ради святої поезії нашої один екземпляр, коли маєш. Бачиш, у мене давно вже думка заворушилась перевести його, те слово, на наш любий український язик. Достань, будь ласкав, та передай цьому козачині».

Ці листи, а також власні поетичні й прозові твори Шевченка періоду заслання – «Царі», «Близнецы» – доводять, що на той час він уже був обізнаний не лише з самою пам’яткою та історією її видання, а й з літературою про неї. Зокрема, згадка про видання Шишкова [Шишков А. С. Сочинения и переводы, издаваемые Российскою Академиею. – СПб., 1805. – Ч. 1] та Максимовича [Песнь о полку Игореве, сложенная в конце XII века на древнем русском языке / Издана с переводом на нынешний русский язык проф[ессором] русской словесности Михаилом Максимовичем для своих слушателей. – Киев, 1837] може свідчити про знайомство Шевченка з науковою розвідкою М. О. Максимовича «Песня о полку Игореве (Из лекций о русской словесности, читанных 1835 года в университете св. Владимира)», яка друкувалася протягом 1836–1837 рр. у «Журнале министерства народного просвещения» [Т. 10. – № 4, 6; Т. 13. – № 1] й була випущена окремою відбиткою (СПб., 1837). Зокрема, тут відзначено високий рівень видання Шишкова:

«…Только известный наш писатель А. С. Шишков в 1805 году напечатал ее вторично с новым прозаическим переводом и некоторыми примечаниями; другие же… переводили ее стихами, в которых поэзия подлинника отсвечивалась тускло» [Журнал министерства народного просвещения. – 1836. – № 4. – С. 3].

Однак потрібного йому оригіналу Шевченко так і не одержав, і на засланні зробити переклад йому не вдалося. Все ж поет не облишав свого задуму й продовжував цікавитися «Словом о полку Ігоревім». Дізнавшись у Нижньому Новгороді про вихід українського перекладу М. О. Максимовича, Шевченко писав у листі до М. С. Щепкіна від 5 грудня 1857 р.: «Поцілуй старого Максимовича за мене, та чому він не шле мені своє “Слово о полку Игореве”?» В листі до Шевченка від 20 грудня 1857 р. Максимович сповіщав, що надіслав поетові свій переклад і запитував, якої він думки про нього [див.: Листи до Тараса Шевченка. – К., 1993. – С. 97–98].

Про інтерес до «Слова о полку Ігоревім» свідчить також те, що в особистій бібліотеці Шевченка було кілька видань давньоруської пам’ятки: М. Грамматіна (М., 1823), М. Максимовича (К., 1837), М. Гербеля (2-ге вид, – СПб., 1855). Див.: Опись книгам, принадлежавшим Т. Г. Шевченку // Тарас Шевченко: Документи та матеріали для біографії. – К., 1982. – С. 368.

Перекладати «Слово о полку Ігоревім» Шевченко почав улітку 1860 р. в Петербурзі, звернувшись насамперед до двох особливо виразних і популярних місць пам’ятки – «Плачу Ярославни» та опису битви з половцями. Переспів першого з них зберігся в двох редакціях, датованих відповідно 4 червня й 14 вересня 1860 р. Обидва тексти чистові й власноручно вписані Шевченком до «Більшої книжки» – отже, він надавав кожному з них відносно самостійного значення. Переспів «З передсвіта до вечора…» переписано до «Більшої книжки» з датою 6 липня 1860 р. Текст шевченківських переспівів зі «Слова о полку Ігоревім» досліджувався у працях:

Попов П. М. Шевченко й «Слово о полку Ігоревім» // Літературна критика. – 1937. – № 4. – С. 63–82;

Айзеншток И. Работа Шевченко над переводом «Слова о полку Игореве» // Литературная учеба. – 1939. – № 2. – С. 73–85;

Попов П. Н. «Слово о полку Игореве» в переводе Т. Шевченко // Слово о полку Игореве: Сборник исследований и статей. – М.; Л, 1950. – С. 400–409.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 342 – 345 (канонічний текст), с. 533 – 539 (варіанти), с. 735 – 737 (примітки).