Логотип сайта «Тарас Шевченко»
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Інші твори / Букварь южнорусский

Букварь южнорусский

Тарас Шевченко

Букварь – обкладинка Букварь – титульний аркуш Букварь – с. 2 Букварь – с. 3
Букварь – с. 4 Букварь – с. 5 Букварь – с. 6 Букварь – с. 7
Букварь – с. 8 Букварь – с. 9 Букварь – с. 10 Букварь – с. 11
Букварь – с. 12 Букварь – с. 13 Букварь – с. 14 Букварь – с. 15
Букварь – с. 16 Букварь – с. 17 Букварь – с. 18 Букварь – с. 19
Букварь – с. 20 Букварь – с. 21 Букварь – с. 22 Букварь – с. 23

Букварь – с. 24


Примітки

Джерела тексту:

– уривки чорнового автографа на окремому аркуші чорнилом та олівцем (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 115);

– першодрук окремою книжкою: Букварь южнорусский. 1861 року. Санктпетербург. В печатни Гогенфельдена и К.

Подається за першодруком. В ньому помилково надрукована дата Нікейського собору «315» замість «325».

Уривки чорнового автографа не датовані. Запис про одержання рукопису «Букваря южнорусского» зроблено в журналі Петербурзького духовно-цензурного комітету 25 жовтня 1860 р. [Бородін В. С. Т. Г. Шевченко і царська цензура: Дослідження та документи. – С. 149]

Датується орієнтовно: вересень – жовтень 1860 р.

Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне видання творів. – Варшава; Львів, 1935. – Т. 6. – С. 127–152, де відтворено фототипічним способом. У виданнях: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 т. – К., 1957. – Т. 6. – С. 341–366; Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 6 т. – К., 1964. – Т. 6. – С 363–388 – подано фототипічним способом у розділі «Додатки».

«Букварь южнорусский» укладений Шевченком для початкового навчання українською мовою в недільних школах. Перебуваючи в Україні у червні – серпні 1859 р., зокрема в Києві, Шевченко зустрічався зі студентами і педагогами, згодом засновниками і вчителями недільних шкіл . Повернувшись до Петербурга, поет встановив зв’язки з діячами недільних шкіл Києва, Полтави, Чернігова, Харкова та інших міст України, у серпні 1860 р. передав для недільних шкіл Києва і Чернігова 150 примірників щойно виданого «Кобзаря» (СПб., 1860), а восени 1860 р. уклав «Букварь южнорусский».

«Букварь» проходив подвійну цензуру – духовну та світську; 31 грудня 1860 р. цензор В. М. Бекетов підписав квиток на його випуск із друкарні [див.: Бородін В. С. Т. Г. Шевченко і царська цензура: Дослідження та документи. – С. 73–76, 152]. На початку січня 1861 р. «Букварь» вийшов у світ. Рахунок друкарні Й. Гогенфельдена і К° за надрукування «Букваря» становив 195 крб. 50 коп. (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 494).

«Букварь южнорусский» був першим у серії навчальних посібників з різних галузей знання – арифметики, географії та історії, яку планував здійснити Шевченко. «Думка єсть за “Букварем” напечатать лічбу і ціни і величини такої ж, як і “Букварь”. За лічбою – етнографію і географію в 5 копійок. А історію, тілько нашу, може, вбгаю в 10 копійок», – ділився задумами Шевченко в листі до М. К. Чалого 4 січня 1861 р. Смерть перешкодила здійсненню цих планів.

На початку січня 1861 р. Шевченко розсилає «Букварь» приятелям для поширення в Україні. 4 січня 1861 р. він пише М. К. Чалому до Києва:

«Посилаю вам на показ 10 экз[емпляров]. Добре було б, якби можна розпустить його по уездных та по сельских школах. Та вже що хочете, те і робіть з ним, а як Бог поможе, зберете за його гроші, то положіть їх в касу ваших воскресних школ».

Аналогічне прохання висловлює він і в листі від 4 січня 1861 р. до викладача малювання в полтавській гімназії Ф. Л. Ткаченка:

«Посилаю тобі 10 моїх “Букварів” на показ, а с конторы транспортов ти получиш їх 1000 і, не розв’язувавши тюка, передай його, хто там у вас старший над воскресними школами? то тому і передай. А він нехай як знає спродасть, а грошики положить в касу воскресної школи».

І в наступних листах до цих адресатів, від 12 січня 1861 р., Шевченко давав настанови щодо розповсюдження свого «Букваря».

Справа впровадження Шевченкового «Букваря» в народні школи натрапила на опір з боку шкільної адміністрації [див.: Чалый М. К. Жизнь и произведения Тараса Шевченка: (Свод материалов для его биографии). – Киев, 1882. – С. 181–182] і вищого духівництва, зокрема чернігівського єпископа Філарета і київського митрополита Арсенія. Головним управлінням цензури «Букварь южнорусский» був відхилений як навчальний посібник [див.: Бородін В. С. Т. Г. Шевченко і царська цензура. – С. 75–76, 153– 159].

Шевченко, вивчивши тогочасні букварі – Гатцука, Шейковського і особливо «Граматку» Куліша (СПб., 1857), виробив свій погляд на способи навчання дорослих учнів грамоти. Він відкинув букварні системи навчання грамоти, що базувалися на читанні ізольованих беззмістовних складів, прийнявши настанову спочатку навчити дорослих учнів букв, а потім приступати до читання зв’язного зрозумілого тексту.

Як матеріал для читання Шевченко подав уривки з перекладених ним українською мовою «Давидових псалмів» (12, 53, 93, 149), в яких ідеться про братні взаємини між людьми і висловлюється віра в те, що гнобителів спіткає кара «за діла їх криваві, лукаві», повністю наводить у своєму перекладі псалом 132 та подає фольклорні тексти – прислів’я й українські народні думи.

Чи є що лучче, краще в світі… – Рядки 1–4 з Шевченкового перекладу 132 псалма. У грудні 1845 р. Шевченко переспівав десять псалмів (1, 12, 43, 52, 53, 81, 93, 132,136 і 149) і об’єднав їх у цикл «Давидові псалми».

Помолюся Господеві… – Рядки 13–16 з Шевченкового переспіву 53 псалма.

Спаси мене, помолюся… – Рядки 17–20 з Шевченкового переспіву 12 псалма.

Господь любить свої люде… – Рядки 29–32 з Шевченкового переспіву 93 псалма.

Вловлять душу праведницу… – Рядки 45–52 з Шевченкового переспіву 93 псалма.

Псалом новий Господеві… – Рядки 1–12 з Шевченкового переспіву 149 псалма.

Аарон – старший брат пророка Мойсея і сподвижник його при звільненні євреїв з єгипетського рабства, перший іудейський первосвященик.

роси Єрмонськії на святії гори високії Сіонськії спадають… – Єрмон – Хермон, гора в Палестині, поблизу ріки Йордан; Сіон – пагорб в Єрусалимі, де, за біблійною легендою, була резиденція царя Давида і храми бога Яхве – верховного божества в іудаїзмі. За біблійною міфологією, роса Хермонська, що спадає на гори Сіонські, уособлює достаток і благословення Боже.

«Отче наш…» – основна молитва християн (Євангеліє від Матфея, гл. 6, вірші 9–13; Євангеліє від Луки, гл. 11, вірші 2–6). Її текст українською мовою:

Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім’я Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі; хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє єсть Царство й сила, і слава, Отця й Сина і Святого Духа, нині й повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

325 року… в городі Нікеї… – Йдеться про перший Нікейський вселенський собор – з’їзд вищого духівництва християнської церкви, що відбувся 325 р. в малоазійському місті Нікеї, на якому було вироблено «Символ віри» – стислий виклад головних християнських догматів. Його український текст:

Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого й невидимого. І в єдиного Господа, Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця рожденного перше всіх віків. Світло від Світла, Бога істинного, рожденного, несотворенного, одноістотного з Отцем, через якого все сталося. Він для нас, людей, і для нашого спасіння з небес зійшов і тіло прийняв від Духа Святого й Марії Діви, і став людиною. І розп’ятий був за нас при Понтійському Пілаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, як було написано. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця. І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків. В єдину, Святу, Соборну й Апостольську Церкву. Визнаю одно хрещення на відпущення гріхів. Сподіваюсь воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

Понтійський Пілат – Понтій Пілат, римський прокуратор (намісник) Іудеї у 26–36 рр. За біблійною легендою, Понтій Пілат затвердив смертний вирок Ісусові Христу.

Єфрем Сирін (бл. 306–373) – сирійський християнський богослов і проповідник. Український переклад його молитви:

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, суємудрія, владолюбства та пустомовства не дай мені.

Духа ж чистоти, смиренномудрія, терпіння та любові даруй мені, рабові Твоєму.

Господи, Царю, даруй мені бачити мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо благословен є во віки віків. Амінь.

Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидить – ложь есть! – Вислів узято з Першого соборного послання св. апостола Іоанна (гл. 4, вірш 20). Його український переклад:

Коли хтось каже: «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить.

«Дума про пирятинського поповича Олексія». – Текст думи, можливо, взято зі збірки М. Максимовича «Сборник украинских песен» (Киев, 1849. – С. 49–52), де вона має заголовок «Черноморская буря». Дума записана М. Максимовичем у 30-х роках XIX ст. в Полтавській губернії.

Земля Агарська – тобто мусульманська. За біблійною легендою, Агар була матір’ю Ізмаїла, родоначальника арабських племен, прозваних ізмаїлтянами або агарянами.

Зборовський Грицько – очевидно, йдеться про Самуїла Зборовського (? – 1584), обраного 1582 р. гетьманом Війська Запорозького; брав участь у морських походах запорожців.

До Тендера острова… – Тобто до острова Тендра (тепер Тендрівська коса), що розташований у північно-західній частині Чорного моря.

«Дума про Марусю попівну Богуславку». – Текст думи, можливо, взято зі збірника П. Куліша «Записки о Южной Руси» [СПб., 1856. – С. 210–214], де вона має заголовок «Дума о Марусе Богуславке». Думу записав М. В. Ніговський від кобзаря Ригоренка на Харківщині в першій половині 1850-х років.

Н. О. Вишневська та В. С. Бородін

Попередній твір | Перелік творів | Наступний твір

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 2009 – 2018 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі)

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 11874

Модифіковано : 2.11.2016

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.