Собака та Злодій
П. Писаревський
Казка
На прив’язі, біля комори,
Собака збіжжя стерегла,
Бо з чорта дуже зла була –
Вона харциз була на вора.
Її Хазяїн шанував,
А щоб людей удень не рвала,
Всяк день на прив’язі держав.
От раз, вже темний вечір був,
Рябка забувши відв’язати,
Пішов Хазяїн – та й заснув,
А се й ковінька супостатам!
Надворі ж ніч, мороз, мете.
Що ж дальше буде? Як на те
Ось Злодій до двора чвалає,
Прийшов, комору одпирає…
Собака ж тільки скавучить!
Вона б то Злодія й спинила,
Пом’яла б трохи, подавила,
Так що ж – ланцюг її держить!
Забравши Злодій все гарненько,
Як вам сказати? До шматка!
Запер комору потихеньку
Та ще й глузує із Рябка.
Рябко вже бачить, що від хати
Йому підмоги та нема.
Сказав: «Тепер-то й глузовати,
Як в мене воленьки чортма!»
Примітки
Джерела тексту:
– опис підготовчого рукопису альманаху «Ластівка», зроблений П. О. Картавовим (Російська національна бібліотека (Санкт-Петербург), ф. 341, № 443, арк. 11);
– першодрук в альманасі «Ластівка» (СПб., 1841. — С. 218—219).
Подається за «Ластівкою» (СПб., 1841. — С. 218—219). Рядки, поправлені Шевченком, друкуються курсивом.
Датується орієнтовно: 1839—1840 рр., С.-Петербург.
Автограф не відомий. У кінці 1838 р. Шевченко передав упорядникові альманаху «Ластівка» Є. П. Гребінці кілька своїх творів («Причинну», «Думку» («Вітре буйний, вітре буйний!..»), «На вічну пам’ять Котляревському», «Думку» («Тече вода в синє море…»), перший розділ поеми «Гайдамаки») для публікації, допомагав йому в редагуванні збірника. Про Шевченкову участь в упорядкуванні альманаху Є. П. Гребінка повідомив у листі з Петербурга до Г. Ф. Квітки-Основ’яненка від 13 січня 1839 р.: «У меня здесь есть чудесный помощник — Шевченко, человек удивительный» (Гребінка Є. П. Твори: В 3 т. — Т. 3. — С. 597). П. О. Картавов у своєму описі складального рукопису «Ластівки» зафіксував виправлення, внесені Шевченком до тексту байки П. Писаревського «Собака та Злодій»: «В рукописи была исправлена Т. Шевченкою
строка 7 | її на прив’язі держав. |
попр[авлено] | Всяк день " " " |
[строка] 13 | Що ж дальше? — Як на те |
[строка] 14 | До збіжжя злодій і чвалає. |
попр[авлено] | Що ж дальше буде? — Як на те |
Ось злодій до двора чвалає. | |
стр[ока] 19 | Так що ж бо цеп її держить. |
попр[авлено] | " " ланцюг " " |
Писаревський Петро Степанович (близько 1820—?) — український поет, автор бурлескних віршів та байок.
Н. П. Чамата
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2001 р., т. 1, с. 401 – 403 (канонічний текст), с. 758 (примітки).