«Із-за гаю сонце сходить…»
Тарас Шевченко
Варіанти тексту
|
||
Із-за гаю сонце сходить,
За гай і заходить.
По долині увечері
Козак смутний ходить.
Ходить він годину,
Ходить він і другу.
Не виходить чорнобрива
Із темного лугу,
Не виходить зрадливая…
А з яру та з лісу
З собаками та псарями
Їде пан гульвіса.
Цькують його собаками,
Крутять назад руки
І завдають козакові
Смертельниє муки;
У льох його, молодого,
Той пан замикає…
А дівчину покриткою
По світу пускає.
Примітки
Джерела тексту:
– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 335) [«Мала книжка»];
– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 152).
Подається за «Більшою книжкою».
Автографи не датовано.
Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 р. та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848–1849 рр. на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня – грудень 1848 р., Косарал.
Найраніший відомий текст – чистовий автограф у «Малій книжці», до якої Шевченко переписав вірш під № 39 у восьмому зшитку за 1848 рік наприкінці 1849 чи на початку 1850 року (до арешту 23 квітня) з невідомого ранішого автографа. У 1858 р., не раніше 18 березня і не пізніше 22 липня, Шевченко заніс до «Більшої книжки» текст вірша зі змінами в кількох рядках.
Найімовірніше, з «Малої книжки» твір було переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими виправленнями Шевченка кінця 50-х років XIX ст., що належав Л. М. Жемчужникову і не зберігся. Деякі відміни цього списку подав О. Я. Кониський. Зафіксовані ним варіанти збігаються з текстом «Малої книжки», проте в останній їх більше [див.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – 1901. – Кн. 1. – С. 17].
Вперше надруковано за «Більшою книжкою» з неточністю у рядку 10 («А з яру та лісу» замість «А з яру та з лісу») у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 472 і того ж року – у книжці: Поезії Тараса Шевченка. – Львів, 1867. – Т. 2. – С. 238.
Н. П. Чамата
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 139 (канонічний текст), с. 442 (варіанти), с. 635 (примітки).