«Не так тії вороги…»
Тарас Шевченко
Варіанти тексту
|
||
Не так тії вороги,
Як добрії люди –
І окрадуть, жалкуючи,
Плачучи, осудять,
І попросять тебе в хату,
І будуть вітати,
І питать тебе про тебе,
Щоб потім сміятись,
Щоб з тебе сміятись,
Щоб тебе добити…
Без ворогів можна в світі
Як-небудь прожити.
А ці добрі люде
Найдуть тебе всюди,
І на тім світі добряги
Тебе не забудуть.
Примітки
Джерело тексту:
– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 337) [«Мала книжка»].
Подається за цим автографом.
Автограф не датовано.
Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 р. та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848–1848 рр. на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня – грудень 1848 р., Косарал.
Автограф, з якого вірш переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко заніс твір під № 41 у восьмому зшитку за 1848 рік орієнтовно наприкінці 1849 – на початку 1850 року (до арешту 23 квітня). При цьому він виправив описку в рядку 7, замінив текст рядків 11–12, вставив слово в рядку 5. До «Більшої книжки» вірш не перенесено.
Вперше надруковано за «Малою книжкою» з незначними відхиленнями («люде» замість «люди», «сі» замість «ці») у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 539 і того ж року за цим виданням у книжці: Поезії Тараса Шевченка. – Львів, 1867. – Т. 2. – С. 247–248.
Сюжет вірша є розробкою відомого біблійного топосу про лицемірство удаваних друзів (Єремія. Гл. 9. В. 3–4).
Н. П. Чамата
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 141 (канонічний текст), с. 442 – 443 (варіанти), с. 636 – 637 (примітки).