«На улиці невесело…»

Тарас Шевченко

На улиці невесело,

В хаті батько лає,

А до вдови на досвітки

Мати не пускає.

Що ж мені робити,

Де мені подітись?

Чи то з іншим полюбитись,

Ой надіну я сережки

І добре намисто

Та піду я на ярмарок

В неділю на місто.

Скажу йому: сватай мене

Або одчепися!..

Бо як мені у матері…

То лучше топиться.

Примітки

Джерело тексту:

– чистовий автограф у «Малій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 71, с. 329) [«Мала книжка»].

Подається за цим автографом.

Автограф не датовано.

Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 р. та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848–1849 рр. на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня – грудень 1848 р., Косарал.

Найраніший відомий текст – чистовий автограф у «Малій книжці», до якої Шевченко переписав вірш під № 37 у сьомому зшитку за 1848 рік, орієнтовно наприкінці 1849 чи на початку 1850 р. (до арешту 23 квітня), з невідомого ранішого автографа. Згодом, очевидно в Новопетровському укріпленні, повернувшись до твору, він олівцем дописав у рядку 7 останнє слово «полюбитись», зробив виправлення у рядку 8. До «Більшої книжки» вірш не перенесено.

Вперше надруковано за «Малою книжкою» з неточністю в рядку 16 («втопиться» замість «топиться») у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 537 і за цим виданням у книжці: Поезії Тараса Шевченка. – Львів, 1867. – Т. 2. – С. 246–247.

Н. П. Чамата

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 136 (канонічний текст), с. 442 (варіанти), с. 634 (примітки).