Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Альбом 1858 – 1859 років

У літературі альбом 1858 – 1859 років відомий під назвою Корсунського (за місцем виконання окремих робіт) або Сулієвського (за прізвищем одного з колишніх власників).

Повністю альбом не зберігся. Зараз відомо лише 13 розрізнених аркушів з 18 рисунками пером, тушшю, сепією та олівцем. Це ескізи до офортів, над якими Шевченко почав працювати в Петербурзі з весни 1858 р., краєвиди, ескізи та етюди, виконані під час перебування Шевченка на Україні з червня до серпня 1859 р., та різні фольклорні записи.

Вперше про альбом та його власника В. М. Лазаревського згадується в журн. «Киевская старина» [1888, кн. VI, стор. 83], де сказано, що це «Альбом рисунков пером, сепией и карандашом: виды в Мошнах, Черкасах, Межиричьи, Корсуни (хата, бережок, деревья), около Канева (низкий берег Днепра), этюды деревьев, два вида с подписью «в Лыхвыни» (Тульск. губ.). Рисунки пером: малороссиянки, идущие с водой от криницы, мулла перед раскрытой книгой». Згаданий тут пейзаж с. Мошни не знайдений (див. № 162).

Другу згадку про фольклорні записи та рисунок «В Черкасах» з альбома Ф. Л. Сулієва опубліковано в журн. «Русский библиофил» (№ 1, 1914, стор. 17 – 18). В цьому ж році О. Новицький в кн. «Тарас Шевченко як маляр», посилаючись на відомості «Киевской старины», перераховує роботи з Корсунського альбома (стор. 66).

У «Повному виданні творів Т. Г. Шевченка» [Львів, 1935, т. VI, стор. 287] зазначено, що залишки цього альбома в 1912 р. були знайдені у Ф. Л. Сулієва, який купив його у Б. В. Лазаревського. В альбомі вже не було багатьох рисунків, які стали власністю інших осіб. Тут названо також ще один рисунок – «Стінка», який Шевченко виконав нібито під Сумами; відсутність репродукції з нього не дозволяє встановити, чи має на увазі автор однойменний рисунок Шевченка 1845 р., чи якусь іншу роботу.

Аркуші альбома, репродуковані тут під № 68, 70, 73, 75, 80, 83, мають рисунки на лицевій стороні і звороті.

Всі малюнки альбома виконані на однаковому папері та мають однаковий розмір (з відхиленням в 2 – 3 мм). Дев’ять аркушів мають порядкову нумерацію (1, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11).

Альбом, що належав В. М. Лазаревському, перейшов у власність його сина – Б. В. Лазаревського, від якого окремі аркуші були придбані різними особами: три аркуші стали власністю Є. Є. Рейтерна, два – С. С. Боткіна, сім малюнків та фольклорні записи – Ф. Л. Сулієва.

Твори, які належали Ф. Л. Сулієву, пізніше зберігались в Київському міському музеї, Всеукраїнському історичному музеї ім. Т. Г. Шевченка, Київ, Галереї картин Т. Г. Шевченка, Харків; інші, що зберігались у всіх останніх власників, належали Державному Російському музею, Ленінград, Інституту Тараса Шевченка, Харків, Галереї картин Т. Г. Шевченка, Харків.

Зараз усі 18 малюнків належать Національному музею Тараса Шевченка.

Є. О. Середа

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1963 р., т. 10, с. 42 – 43 (примітки).