Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Мангишлацький сад, 1851 – 1852 рр.

Мангишлацький сад (1)

Мангишлацький сад (2)

Мангишлацький сад (3)

Мангишлацький сад (4)

Мангишлацький сад (5)

Мангишлацький сад (6)

Мангишлацький сад (7)

Мангишлацький сад (8)

Мангишлацький сад (9)

Мангишлацький сад (10)

Мангишлацький сад (11)

Мангишлацький сад (12)

Мангишлацький сад (13)

Мангишлацький сад (14)

Мангишлацький сад (15)

Назву серії малюнків встановлено на підставі офорта Бр. Залеського «Мангишлацький сад» [альбом «La vie des steppes Kirghizes», Paris, 1865, між стор. 47 – 49].

Мангишлацький сад знаходиться на півострові Мангишлак (північно-східний берег Каспійського моря, нині Гур'євська обл. Казахської РСР). Поверхня півострова складається з вапнякових нашарувань, покрита крейдяними буграми різноманітної форми і майже позбавлена рослинності. В деяких місцях півострова, між уламками скель та каміння, зустрічаються гаї тутових дерев. Такі ж дерева були вирощені поблизу Новопетровського укріплення (див. № 1928, 40, 130, 131) та в урочищі Ханга-Баба.

В пояснювальному тексті до згаданого офорта Бр. Залеський дає опис цього саду:

«Недалеко від скелі «Монах» сотня тутових дерев, що мають в більшості дивовижні форми, росте в щілинах товстого шару вапнякових відкладень… Дерева ці досить великі, листя на них рясне; без сумніву, під скелями, які начебто нависли над ними, дерева ці сягають корінням води; без таких джерел як могли б вони рости під жагучим небом пустелі, в місцевості, зовсім позбавленій дерев?

З часу збудування Новопетровського укріплення цей тутовий гай використовується як місце відпочинку» [стор. 47].

В перші роки перебування в Новопетровському укріпленні (1851 – 1852) Шевченко неодноразово змальовував дерева Мангишлацького саду. Ці малюнки бачив у Шевченка М. Ф. Савичев при зустрічі з ним 1852 р.: «…в портфеле Шевченко были этюды каменистых балок, каменных обвалов и групп тутовых деревьев…» [газ. «Казачий вестник», Новочеркасск, 1884, № 53 – 54; «Літературний журнал», К., 1939, №2, стор. 118].

В літературі ці малюнки відомі переважно під назвами: «Дерева серед каменів» [І. Плещинський, Малюнки й акварелі, «Образотворче мистецтво», К., 1939, № 2 – 3, стор. 57; О. Бескин, Т. Г. Шевченко как художник, «Искусство», М., 1939, № 2, стор. 40], «Мангишлацький пейзаж» [С. Раєвський, До питання атрибуції і датування деяких сепій Т. Г. Шевченка, «Образотворче мистецтво», К., 1941, № 4, стор. 30]. Малюнки помилково датуються 1838 – 1845 та 1847 – 1857 рр. [«Каталог малярської творчості Т. Г. Шевченка, експонованої в Галереї», X., 1934, стор. 17, 29]

Н. П. Прокопенко

Подається за виданням: Тарас Шевченко Повне зібрання творів у 10-и томах. – К.: вид. АН УРСР, 1964 р., т. 9, с. 17 – 18 (примітки).