Початкова сторінка

Тарас Шевченко

Енциклопедія життя і творчості

?

Начерки на полях рукопису
поеми «Мар’яна-черниця» (1842 р.)

Т.Г.Шевченко. Начерки на полях рукопису поеми «Мар’яна-черниця». [1841, 22 листопада – 1842, 18 січня. С.-Петербург]. Папір, чорнило, перо. 20,4 × 12,8 см. Відділ рукописів та текстології Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, ф. 1, № 24.

Начерки на сторінках 4 (13 малюнків), 5 (13 малюнків), 6 (10 малюнків), 7 (6 малюнків), 9 (3 малюнки), 11 (1 малюнок), 12 (5 малюнків), 13 (2 малюнки); нумерація сторінок авторська.

Окремі начерки сюжетно пов’язані з текстом поеми. Малюнок-кінцівка на сторінці 11 відповідає змісту останніх чотирьох рядків першого розділу поеми:

«Не слухала стара мати,

Лягла спочивати.

А Мар’яна за сльозами

Ледви вийшла з хати».

Зображення молодиці зі штофом (по краю сторінки 12) ілюструє перші рядки пісні, якою починається другий розділ твору:

«Ой гоп, не пила,

На весіллі була…»

Інші начерки не пов’язані з текстом поеми. На сторінці 4 – шість автопортретів (чотири в профіль, один у тричетвертному повороті, один анфас). По одному подібному профільному автопортрету є також на сторінках 6 та 12. На сторінці 5 – начерк козака у високій шапці. Подібний профіль є в начерках на листі до брата М.Г. Шевченка, на ілюстрації до «Історії Суворова», він близький до типу «Знахаря». Тут також нарисовані торс античної статуї, солдат на муштрі та ін. На сторінці 6 поруч з іншими вміщено начерк пана з ріжками над лисою головою, на сторінці 7 – постать Наполеона Бонапарта. Найдовершеніше зображення на сторінці 12: молода жінка в амазонці, що нагадує одну з «Сестер Шишмарьових» на портреті роботи К.П. Брюллова [Сидоров А. А. Шевченко как живописец, мастер рисунка и гравер // Тарас Шевченко. – М., 1962. – С. 97]. Подібний образ (але на весь зріст, в іншій сукні й без капелюшка) повторюється на сторінці 6.

Датуються за часом написання поеми: не раніше 22 листопада 1841 р. (це число Шевченко поставив після вступу поеми) і не пізніше 18 січня 1842 р. Останньою датою на 1-му аркуші рукопису О.О. Корсун зробив помітку про одержання твору для публікації в альманасі «Сніп».

Начерки вперше згадано 1914 р. О.П. Новицьким [Новицький Ол. Тарас Шевченко як маляр. – Львів; Москва, 1914. – С. 74. – № 543].

Вперше репродуковано 1932 р. О.П. Новицьким [Шевченко Т. Повне зібрання творів. – [X., 1932. – Т. 8]. – С. 39 – 40. – № 285 – 292. – Табл. 328 – 329].

Місця зберігання: з 1842 – у О.О. Корсуна-старшого (Харків); з 1891 – у О.О. Корсуна-молодшого (в 1914 – Ростов-на-Дону); з 1917 – Пушкінський дім АН СРСР (Ленінград); з 1930 – Інститут Тараса Шевченка Наркомосу УРСР.

О.Г. Вартанова

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 7, с. 437 – 438 (примітки).